Аналіз відбитків рук палеолітичних людей на стінах печер вказав, що серед древніх людей поширеним могло бути ритуальне відрубування пальця. Можливо, у такий спосіб митці прагнули заручитися підтримкою надприродних сил, повідомляє The Guardian. Дослідження оприлюднили на цьогорічній зустрічі Європейського товариства людської еволюції.
Що не так із відбитками древніх людей?
Одним із прикладів палеолітичного мистецтва (2,5 мільйона до 10 тисяч років тому) є численні сліди рук, що їх знаходили на стінах печер по всьому світу. Люди залишали їх у різних техніках. Часом долоню занурювали у барвник, як-от червону вохру, та притискали до стіни, лишаючи слід. А іноді, навпаки, до стіни прикладали чисту долоню, яку обводили барвником, залишаючи по собі силует руки. Але серед обох прикладів нерідкісні відбитки, у яких немає кількох фаланг або навіть цілих пальців. Довгий час це пояснювали мистецьким прийомом або ж медичними проблемами давніх людей, зокрема обмороженнями кінцівок, які призводили до каліцтва. Однак науковці Ванкуверського університету припустили інше пояснення — ритуальну ампутацію.
Що змусило вчених змінити думку?
Науковці звернули увагу, що у багатьох, навіть сучасних, культурах підтримують практику добровільної ампутації пальця. Наприклад, люди дані з нагір'я Нової Гвінеї відрубують собі палець після смерті членів родини. Свідчення відсутніх фаланг і цілих пальців виявили і в наскельних малюнках чотирьох основних регіонів подібних пам'яток — у двох печерах в Іспанії та двох у Франції.
Провівши додатковий аналіз, вчені знайшли ще понад 100 свідчень культури відрубування пальця по всьому світу, зокрема в Австралії, Північній Америці та Азії. Це вказує, що форма самоскалічення неодноразово і незалежно виникала у різних суспільствах. Дослідники порівнюють її з ритуальними практиками теперішніх суспільств, як-от мавританських, коли люди ходять по вогню, проколюють шпагами обличчя чи встромляють у шкіру гаки, щоб тягнути за собою важкі ланцюги. Відрубування пальця у такому разі могло бути просто екстремальнішою версією практики.
- Палеолітичні митці також могли регулярно піддаватися зміненому стану свідомості через нестачу кисню в печерах, у яких творили, показало інше дослідження. Можливо, що галюцинації, які виникали через це, були джерелом натхнення для художників.