Стрімке нагрівання Арктичного регіону прискорить на вісім років глобальне потепління на 2 градуси Цельсія від доіндустріального показника. На це вказує моделювання британських і канадських вчених, що враховувало фактор швидкості нагрівання Арктики при прогнозуванні глобальної температури у наступні десятиліття. Результати опубліковані у препринті журналу Earth System Dynamics.
Німецький дослідницький корабель «Поларштерн» в арктичних водах. Alfred Wegener Institut
Чому звернули увагу на Арктику?
У полярних регіонах нашої планети нагрівання відбувається швидше, ніж в інших областях. Зокрема Арктика нагрівається майже вчетверо швидше, ніж планета загалом. Попередні моделювання свідчать, що через це регіон уже почав перехід до нового, помірнішого клімату. У ньому буде більше тепла, дощів, а також менше морської криги. Останнє також сприятиме подальшому нагріванню через те, що темна, не покрита білосніжною кригою, вода поглинає більше сонячного випромінювання. Ще одним фактором прискореного нагрівання є менше вертикальне перемішування повітря, ніж у тропіках, через що тепле повітря затримується ближче до поверхні.
Утім, як у цілому прискорене потепління Арктики, яка нагрілася вже на 2,7 градуса від доіндустріального рівня, впливає на глобальну зміну клімату, достеменно незрозуміло. Це спонукало науковців Університетського коледжу Лондона та Університету Манітоби провести власні дослідження.
Як вивчали роль потепління Арктики у потеплінн Землі?
Вчені врахували у своїй моделі альтернативну реальність, де швидкого нагрівання Арктики не відбувається. Так вони прагнули з'ясувати, як швидко за таких умов планета нагрілася б до 2 градусів Цельсія від доіндустріальної температури, яких країни ООН домовилися недопустити до 2050 року, та до 1,5 градуса — показника, якого держави стараються не перетнути до 2030 року. Результат вони зіставляли із прогнозами 40 кліматичних моделей, які враховують теперішні, реальні умови потепління.
Що вказало моделювання?
З'ясувалося, якби Арктика не нагрівалася швидше за планету загалом, то 1,5 градуса Цельсія від доіндустріального рівня було б досягнуто на п'ять років пізніше, ніж за тепершінього сценарію. А нагрівання до 2 градусів Цельсія відбулося б на вісім років пізніше.
Крім цього, стрімке нагрівання Арктики виявилося відповідальним за значну частину неоднозначності у прогнозах щодо потепління. Всупереч тому, що на цей регіон припадає лише 4 відсотки поверхні Землі, він є джерелом 15 відсотків варіабельності у прогнозах температури. Автори сподіваються, що їхні результати спонукатимуть уряди держав звернути більше уваги на Арктику, яку часто обходять через те, що значна її частина знаходиться за межами національних кордонів.
- Зміна клімату в Арктиці також впливає на тамтешніх тварин — вони починають мігрувати раніше.