Самки дельфінів афалін спілкуються на підвищених тонах і використовують ширший репертуар високочастотних звуків, коли поруч із ними їхні дитинчата, свідчить спостереження американських та британських науковців. Це уподібнює їх до людей, які теж змінюють висоту голосу при спілкуванні з дітьми. Дослідження дельфінів описане у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Афаліна з дитинчам у водах затоки Сарасота. Sarasota Dolphin Research Program via AP
Як сюсюкаються дельфіни?
Дорослим людям із різних культур властиво схожим чином змінювати манеру спілкування при звертанні до маленьких дітей, що в побуті називають сюсюканням. У такому випадку люди зазвичай підвищують тональність голосу та сповільнюють вимову. Оскільки дельфіни теж активно використовують вокалізацію у спілкуванні, а їхні дитинчата надовго прив'язуються до матерів, вчені Інституту океанографії у Вудс-Гоулі та Сент-Ендрюського університету вирішили з'ясувати, чи властиве цим тваринам також сюсюкання. Для цього вони проаналізували записи з підводних мікрофонів, які реєстрували голоси звичайних афалін (Tursiops truncatus) у затоці Сарасота протягом більш ніж 30 років.
З'ясувалося, що самки видають у присутності своїх дитинчат свисти із частотою, вищою у середньому на 2,4 кілогерци, і в ширшому діапазоні, ніж коли перебувають без малят. Можливо, у такий спосіб вони привертають увагу дитинчати, підтримують із ним зв'язок або допомагають йому навчатися вокалізації.
Між тим, матері орангутанів, як нещодавно з'ясувалося, підлаштовують свою поведінку під вік дитинчати, допомагаючи йому ставати самостійним.