Діти віком від 3 до 6 років виявилися більш схильними довіряти роботові, ніж людині, якщо його слова здаються правдивими. Зокрема, діти у дослідженні сказали, що радше подружилися б, розповіли свої секрети та мали за вчителя робота, а не живу людину. На думку вчених, цю особливість можна було б використати в освітніх цілях, щоб покращити успішність учнів за допомогою соціальних роботів та навчити дітей раціональніше сприймати машини. Дослідження опубліковане у журналі Computers in Human Behavior.
Як роботи завоювали довіру дітей?
У дослідженні взяли участь 111 дітей віком 3-6 років. Їх розділили на групи та стали показувати відео, на якому пара з людини та робота дають назви зображеним на картинці об'єктам. Спочатку об'єкти були відомі дітям, як-от гребінь, тарілка чи м'яч, однак частина дітей дивилися відео, де робот неправильно називав їх, а інші — де помилки робила людина. У другій фазі дітям показували таке ж відео, але з незнайомими їм об'єктами, а тоді запитували дітей, від кого вони хотіли б дізнатися назву предмета — від людини чи робота.
Серед дітей, які бачили у першій фазі робота, що неправильно називав предмети, учасники суттєво частіше хотіли запитати відповідь у людини. Однак у випадках, коли у першому відео і людина, і робот правильно називали предмети, діти суттєво частіше хотіли дізнатися відповідь саме від робота. І коли ті озвучували вигадані імена об'єктів, діти частіше вважали, що саме робот назвав їх правильно, а не людина. Також діти частіше вважали, що людина робить помилки «спеціально», а це означає, що хибність роботів не обов'язково зменшує до них довіру як до партнера для спілкування. Але вчені надалі хотіли б з'ясувати, за які саме риси роботи здаються дітям більш гідними довіри.
- Водночас дослідження з дорослими добровольцями показало, що робот викликає більше довіри, якщо озвучує свій внутрішній монолог та сумніви.