Дуби на півдні Німеччини відреагували на нашестя гусені тим, що наступного року розгорнули листя на три дні пізніше. Це допомогло їм зменшити поїдання листя на 55 відсотків, навіть у періоди нашестя гусені. Але в умовах глобального потепління, коли дерева розпускають бруньки навесні раніше, такий захист може не завжди бути ефективним. Дослідження опублікували в журналі Nature Ecology & Evolution.
Гусінь на закритій бруньці дуба. Sven Finnberg
Як простежили за гусінню на дубах?
Раніше для таких досліджень науковцям доводилося досліджувати кожне окреме дерево з землі, а для постійного моніторингу — повертатися до лісу знову й знову. У новому ж дослідженні вони використали дані з європейських погодних супутників Sentinel-1, які протягом п’яти років фотографували 60 різних дубових лісів на півдні Німеччини. Кожен піксель на знімках відповідав ділянці 10 на 10 метрів, що приблизно дорівнює розмірам крони великих дубів. За цим науковці реконструювали дані про те, які дерева були найбільш ураженими гусінню та коли кожне з них розпускало листя.
Два дуби з різним часом розпускання бруньок: праве дерево постраждало від нашестя гусені минулого року, тому розпускає листя пізніше. Sven Finnberg
Так дослідники з’ясували, що після сильного ураження гусінню минулого року дерева розпускали листя на три дні пізніше. Це скасовувало ефект останніх 10 років глобального потепління, через яке місцеві дерева почали розпускати бруньки на 2,5 дня раніше. Стримування поїдання листя завдяки такому відтермінуванню розкриття бруньок було навіть сильнішим, ніж дія патогенів і паразитів, які знищують частину гусені. Це науковці пояснюють тим, що зазвичай смертність гусені зростає на 90 відсотків, якщо вона вилуплюється з яєць раніше, ніж з’являється доступна їжа.
- А от самі гусениці захистилися від своїх хижаків, зімітувавши сичання змій. На додачу до цього, від паразитичних ос їх захистило зараження вірусом.
