Ріки нагрілися і втратили кисень швидше, ніж океани

Підвищення температури у річках виявилося на 0,08 градуса Цельсія на рік швидшим, ніж в океанах. Таку тенденцію науковці виявили у 87 відсотках річок у США і Центральній Європі, а у 70 відсотках з них також зареєстрували втрати кисню, що також виявилися стрімкішими, порівняно з океанами. Про дослідження розповіло видання New Scientist. Стаття опублікована у Nature Climate Change.

Jon Flobrant / Unsplash

Jon Flobrant / Unsplash

Як оцінювали потепління річок?

Досі вважалося, що ріки більш стійкі до підвищення температури і деоксигенації, адже течія води сприяє розсіюванню тепла та наповненню киснем, порівняно з водою в океанах і озерах. Утім, попри те, що ріки є осередками біорізномаїття та джерелом прісної води, досі не проводилося масштабних досліджень, які б вказали на сучасний стан річок та їхню стійкість до пов'язаних потеплінням змін. Враховуючи прискорення темпів глобального потепління, оцінити стан річок та спрогнозувати масштаби і темпи нагрівання й деоксигенації взялися науковці з Університету штату Пенсильванія. Для свого дослідження вчені використали дані про 796 річок за 1981–2019 роки та проаналізували їх за допомогою моделі машинного навчання, яка допомогла оцінити щоденні зміни рівнів температури і кисню.

Що виявило дослідження?

Реконструйовані за допомогою моделі дані показали, що у 87 відсотків досліджених рік температура росла на 0,16-0,27 градуса Цельсія кожне десятиліття, тоді як в Індійському, Атлантичному і Тихому океанах цей показник оцінюють у 0,076 градуса Цельсія на 10 років. При цьому 70 відсотків річок продемонстрували втрату кисню зі швидкістю 0,038 міліграма на літр за десятиріччя. Океани ж за такий самий час втрачають 0,022-0,024 міліграма на літр залежно від глибини. Такі темпи загрожують появі все більшої кількості так званих «мертвих зон», у яких через нестачу кисню гинутиме риба, що ставить річкове біорізномаїття під загрозу.

За допомогою моделі науковці спрогнозували, що до 2100 року деоксигенація річок прискориться в 1,6 раза, якщо до кінця сторіччя глобальна середня температура зросте на 2,7 градуса Цельсія. Втрата кисню принесе непоправну шкоду річковій флорі і фауні та якості води, тому автори дослідження закликають детальніше вивчати вплив глобального потепління на річки та шукати способів запобігти його наслідкам.

  • Окрім кліматичних чинників, на річкові системи також впливає й забруднення медикаментами. Велике дослідження виявило сліди людських фармацевтичних засобів у зразках води з усіх континентів планети.