Радар апарата «Марс-експрес» вперше прозондував супутник Марса Фобос

Станції Європейського космічного агентства «Марс-експрес» вдалося прозондувати один з супутників Марса, Фобос, за допомогою свого радара MARSIS. Вчені змогли зібрати важливі дані про поверхню Фобоса з відстані 83 кілометрів під час прольоту станції над ним. Дані ще аналізують, пише на своєму сайті ESA, однак перша спроба дослідити Фобос інструментом MARSIS була успішною і команда місії планує повторні спостереження на наступні зближення «Марс-експреса» з супутником.

Фобос на знімку стереокамери HRSC на борту «Марс-експрес». ESA/DLR/FU Berlin (G. Neukum)

Фобос на знімку стереокамери HRSC на борту «Марс-експрес». ESA/DLR/FU Berlin (G. Neukum)

Пара супутників Марса, Деймос і Фобос, досі лишаються загадкою для вчених, зокрема у питанні їхнього походження: чи є вони парою астероїдів, яких собі захопив на роль супутників своєю гравітацією Марс, чи вони утворилися внаслідок зіткнення планети з чимось масштабним.. Через Марс Деймоса і Фобоса доволі складно спостерігати, однак цього разу астрономам вдалося прозондувати радаром одного з них — Фобоса.

23 вересня супутник дослідив з відстані 83 кілометрів інструмент MARSIS, що працює на борту станції «Марс-експрес». Він володіє 40-метровою антеною для радіолокаційного зондування і може так вивчати склад Червоної планети на глибині у приблизно п'ять кілометрів. Саме він відповідальний за знайдені сліди рідкої води у районі південного полюса Марса.

«Радарограма» Фобоса, яку отримав MARSIS. Жовтим на моделі супутника позначено ділянку (А-С), яка була прозондована старим програмним забезпеченням інструмента, а синім — після оновлення (D-F). INAF 

«Радарограма» Фобоса, яку отримав MARSIS. Жовтим на моделі супутника позначено ділянку (А-С), яка була прозондована старим програмним забезпеченням інструмента, а синім — після оновлення (D-F). INAF

Нещодавно MARSIS отримав оновлення свого програмного забезпечення, що і дозволило працювати з такої близької відстані — досі він досліджував Марс з відстані у 250 кілометрів. Як пишуть дослідники місії, за кілька годин зближення «Марс-експреса» та Фобоса, їм вдалося зібрати дані радара, що може допомогти розібратися із підповерхневою структурою супутника та дослідити її властивості. Тому, можливо, MARSIS пощастить подосліджувати Фобос ще і під час наступних близьких прольотів над ним між 2023 і 2025 роками.

Також раніше Фобос досліджував апарат MAVEN (Mars Atmosphere and Volatile EvolutioN), який допоміг виявити, що реголіт супутника «забруднюється» іонами, які вилітають з атмосфери Марса. А Японія планує пошукати на супутниках Марса сліди життя, яке могло на ньому існувати.