🧬 10 людей, які найбільше змінили науку у 2025 році

Проживання поряд із людьми зменшило агресію та розміри італійських ведмедів

Ведмеді з популяції в центральній Італії виявилися меншими та не такими агресивними, як їхні родичі з решти Європи та Північної Америки. Хоча людська діяльність у регіоні ізолювала цю популяцію від інших європейських ведмедів, вони не вимерли, а пристосувалися жити поруч із людьми. Це відкриття показує, як людська діяльність впливає на еволюцію навіть тих видів, які не є одомашненими. Дослідження опублікували в журналі Molecular Biology and Evolution.

Апеннінський бурий ведмідь — представник ізольованої в центрі Італії популяції ведмедів. Marco Tersigni / Wikimedia Commons

Апеннінський бурий ведмідь — представник ізольованої в центрі Італії популяції ведмедів. Marco Tersigni / Wikimedia Commons

Як діяльність людини змінила еволюцію ведмедів?

Апеннінські бурі ведмеді (Ursus arctos marsicanus) виявилися в ізоляції від своїх родичів з решти Європи близько 2000-3000 років тому здебільшого через вирубування лісів для збільшення площі земель, придатних для сільського господарства. Щоб з’ясувати, як це вплинуло на ведмедів, науковці проаналізували геном 12 ведмедів із центральної Італії та восьми особин зі Словаччини, порівнюючи це з уже опублікованими даними про геном бурих ведмедів з Північної Америки.

Як виявилося, апеннінські бурі ведмеді мали меншу різноманітність геному та вищий рівень інбридингу, тобто спаровування близькоспоріднених особин, що притаманно для популяцій в ізоляції. Разом із цим у них була більшою частота генів, які пов’язують із меншою агресивністю, ніж у родичів зі Словаччини. Науковці пояснюють це тим, що люди роками створювали еволюційний тиск на ведмедів, полюючи на тих, що були найбільш агресивними. Таким чином, хоча люди й створили умови, у яких ведмеді частіше контактували з ними, але й наділили їх рисами, що зменшують імовірність конфлікту між двома видами.

Як контакт з людьми змінює еволюцію інших видів тварин

🐦 Через підгодовування людьми у колібрі зі США видовжився та звузився дзьоб для добування цукрового сиропу з годівничок. Крім цього, їхній ареал розширився на північ.

🐿 Підгодовування людьми вплинуло й на білок у британських парках: через споживання м’якого арахісу їхні щелепи стали слабшими та менш пристосованими до розколювання твердих горіхів.

🐒 А от через те, що люди не підгодовували таїландських макак упродовж карантину, ті навчилися самостійно добувати собі їжу кам’яними знаряддями.