Через підгодовування людьми щелепи британських білок стали слабшими, а череп — пласкішим, що може призводити до зниження здатності гризти та жувати природні джерела їжі. Водночас у тих популяціях, де підгодовування з часом зменшилося, будова черепа була не настільки зміненою. Такі результати показують, як втручання людини в природу може шкідливим, навіть якщо воно має мету допомогти. Дослідження опублікували в журналі Royal Society Open Science.
Як дізналися про зв’язок підгодовування та слабких щелеп?
Науковці досліджували черепи, зокрема щелепи, звичайних вивірок або білок (Sciurus vulgaris), які зберігалися в природничих музеях. Ці білки померли від природних причин або на дорогах між 1948 і 2020 роками та походили з п’яти популяцій в різних куточках Великої Британії. У минулому столітті британські білки опинилися під загрозою зникнення, через що люди почали їх підгодовувати доступним і м’яким арахісом. Частоту такого підгодовування науковці визначали за ізотопним аналізом, адже місцеві горіхи мають інший вміст ізотопів, ніж арахіс.
Як виявилося, в одній з популяцій, у районі Формбі підгодовування білок арахісом було найбільш поширеним, особливо у 1990-х роках. Також у цій популяції найбільш помітними були відмінності від нормальної будови черепа, зокрема зміна місця прикріплення жувальних м’язів, яка могла послабити силу укусу білок. Але білки з цієї ж популяції, які жили у 2010-х роках, коли фахівці запропонували людям замість арахісу використовувати горіхи з твердою шкаралупою, вже мали більш звичну будову черепа.
Науковці наголошують, що пристосування до споживання м’якшої їжі, як арахіс, могло позбавити білок здатності їсти твердіші горіхи, які є їхньою звичною їжею. Це особливо небезпечно в умовах, коли білки втрачають середовища існування та джерела їжі й покладаються на підгодовування з боку людей.
Як ще людина впливає на природу
🐆 Часом допомога людини тваринам тільки шкодить: так сталося із чотирма рисями, яких хтось захотів випустити у Шотландії. Тварини були не підготовлені до життя на волі й одна з них, на жаль, загинула.
🐟 Через людей і косатки поблизу західного узбережжя Північної Америки стали гірше харчуватися: усе тому, що шум кораблів заважає їм використовувати сонар і полювати на рибу.
🐳 А от кити з північної Атлантики, переконані науковці, через людей стали жити на майже 80 років менше, ніж їхні родичі з півдня. Так стається через зіткнення з кораблями та потрапляння у рибальські сіті.