Поразка у боях із родичами зробила бджіл єдиною здобиччю перуанських жуків

Вид жуків із лісів Перу та Коста-Рики виявився схильним полювати на лише один рід безжалих бджіл і лише на тих особин, які смертельно поранені чи нещодавно померли. При цьому він використовує агресивність самих бджіл, адже вони помирають у сутичках за ресурси з іншими представниками своєї ж колонії. Це перший відомий приклад того, як хижак обирає собі одну жертву, користуючись її сутичками з представниками того ж виду. Дослідження опублікували в журналі Ecology and Evolution.

Що це за бджоли такі?

Безжалі, або нежалкі бджоли (група Meliponini) нерідко є агресивнішими за своїх родичів, які мають жало. Але замість цього жала вони для захисту себе та колонії використовують щелепи, сильно кусаючи нападників. Але у деяких бджіл цієї групи, зокрема роду Trigona, виникають агресивні й іноді навіть смертельні сутички між різними членами однієї колонії, коли вони конкурують за поживні ресурси, такі як падаль

Ще у 1974 році науковці зафіксували сутички між бджолами цього роду, які тривали аж до двох днів. Однак досі було невідомо, що стається з комахами після того, як вони зазнають поразки в сутичці. Адже нерідко після цього вони вже не можуть ходити чи літати, тобто не зможуть самостійно повернутися до колонії та продовжувати життя в ній. Цей рід досліджувала міжнародна команда науковців на чолі з фахівцями Фонду Анд й Амазонки.

Засновником цього фонду та одним зі співавторів статті є Адріан Форсайт — канадський біолог і фотограф природи. На початку своєї наукової кар’єри він працював під керівництвом Едварда Освальда Вілсона, якого вважають засновником соціобіології. Вже як засновник фонду Адріан Форсайт заснував п’ять дослідних станцій в Амазонії та Центральній Америці, де, зокрема, вивчали соціальних комах. І під час спостереження за іншим видом жуків його команді вдалося випадково з’ясувати, що ж стається з бджолами роду Trigona.

Що показало випадкове відкриття?

Досліджуючи жуків-падальників Coprophanaeus lancifer, науковці розставляли приманки з падаллю, поблизу яких часто спостерігали сутички між бджолами роду Trigona. Там же дослідники вперше зафіксували, як жуки-хижаки роду Macrogerodonia підлітали до пораненої бджоли, кусали її та швидко відтягували під листяний покрив.

Щоб перевірити, чи цих жуків приваблювали саме бджоли, чи вони прилітали до падалі та просто ловили доступну здобич, науковці провели новий експеримент. У ньому жуки Macrogerodonia завжди обирали поранених бджіл, а не доступну їм падаль. В наступному експерименті дослідники перевіряли, чи приваблюють цих жуків саме бджоли роду Trigona, чи й інша доступна здобич теж. Для цього їм запропонували на вибір поранених бджіл або інших комах: мух родин Mesembrinellidae і Phoridae, коників та інших нежалких бджіл виду Partamona vicina. У 15 тестах на трьох різних локаціях у Перу жуки жодного разу не обрали іншу здобич, окрім бджіл роду Trigona.

Ці результати підтвердили також ще два спостереження — на іншій дослідній станції в Перу й у Коста-Риці, де жуки Macrogerodonia також нападали на поранених бджіл роду Trigona. В лабораторних експериментах науковці з’ясували, що після спіймання жуки кусали бджіл за голову або, в одному випадку, за груди та починали поїдати.

Як це змінює уявлення про обидва види?

Дослідники припускають, що агресивність бджіл робить їх передбачуваним джерелом їжі для жуків: через сутички поблизу падалі завжди будуть поранені особини. Тоді як інші, менш агресивні бджоли можуть не мати таких сутичок або ж таких сильних наслідків від них, тому вони й не є здобиччю жуків Macrogerodonia.

Водночас поведінка самих бджіл роду Trigona також відрізняється від типової для соціальних комах. Наприклад, мурахи відносять поранених особин назад до гнізда й навіть обробляють їм рани. Це означає, що ставлення до поранених особин може залежати від виду соціальних комах, а також, імовірно, від того, наскільки вони цінні для колонії та чи хижаки не дістануться їх раніше.

• Раніше науковці виявили вид клопів-хижаків, які навмисно обмащуються смолою для приваблення захисників вулика безжалих бджіл, яких потім вбивають.
• Водночас в інших нежалких бджіл також виявили нетипову для соціальних комах поведінку — егоїзм личинок, які розвиваються у королев, а потім масово гинуть.