Дослідники зі США створили біорозкладний пластир з мікроголками, здатний швидко спинити кровотечу. Випробування in vitro та на пацюках показало, що пластир у декілька разів швидше спричиняє зсідання крові, ніж доступні комерційні варіанти гемостатичних пов'язок, та спиняє кровотечу внутрішніх органів без токсичного ефекту на організм. Відповідна стаття оприлюднена у журналі Bioactive Materials.
Amir Sheikhi
Як працюють ці пластирі?
Пластирі з мікроголками зараз активно розробляють для різноманітного використання в медицині. Вони показали потенціал для вимірювання різних сполук у крові, як-от глюкози, діагностування малярії та доставлення вакцин. Але загальна будова таких пластирів приблизно однакова. Це основа, з нижньої сторони яких розташовано масив мікроголок, які при притисканні пластиру до шкіри чи іншого органу проколюють її верхній шар. У залежності від бажаного ефекту, голки можуть всотувати рідину або ж, навпаки, вводити окремі речовини. Останній спосіб використали науковці Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Інституту біомедичних інновацій Терасакі при створенні кровоспинних пластирів.
Кровоспинні пластирі зробили з біосумісного й біорозчинного полімеру желатин метакрилату. Його мікроголки збагатили силікатними нанопластинками, які спричиняють агрегацію тромбоцитів та активацію факторів згортання крові.
Якого результату досягли з мікроголками?
У випробуваннях in vitro кров зсідалася у контрольних умовах приблизно за 12 хвилин, утім під впливом пластиру з мікроголками зсідання відбувалося вже за одну хвилину. Це більш ніж у 9 разів швидше за необроблені зразки, а крім того у 4-6 разів швидше за більшість вже наявних гемостатичних матеріалів.
Пластирі також випробували попередньо на живих пацюках, яким спричинили кровотечу з печінки — м'якого і ніжного органа, кровотечу з якого важко спинити хірургічними швами чи кліпсами. Голки пластиру легко проникли через тканину печінки і вже за менш ніж 20 секунд кровотеча спинилася. Натомість у тварин, яких нічим не обробили, на спинення кровотечі пішло більш як дві хвилини. Приклеєний пластир не спричинив негативних і токсичних ефектів на інші внутрішні органи та організм загалом протягом наступних тижнів, а за приблизно місяць самостійно розчинився.
Наступні випробування на великих тваринах інших кровотечах покажуть, наскільки реально пристосувати технологію до клінічної практики.