Хімічна сполука бензилбутилфталат, яку використовують як складник різних видів пластику, нашкодила розмноженню круглих червів. Її вплив на організм червів спричинив пошкодження ДНК та порушення поділу у статевих клітинах. Оскільки черви є модельними об’єктами, а люди часто стикаються з цією хімічною сполукою, науковці припустили, що вона може подібним чином впливати на статеві клітини людей. Дослідження опублікували в журналі PLOS Genetics.
Як виявили вплив пластику на розмноження?
Науковці використовували модельних нематод Caenorhabditis elegans, проводячи дослідження розщеплення бензилбутилфталату в їх організмі, аналізуючи активність генів та виявляючи пошкодження ДНК за допомогою методу імунофарбування, коли різні ділянки ДНК позначають міченими антитілами. Нематод піддавали впливу різних концентрацій хімічної сполуки, зокрема концентрації 10 мікромолів, у якій бензилбутилфталат виявляли у зразках людських тканин.
Порушення поділу статевих клітин у статевих залозах нематод під впливом бензилбутилфталату. У нормі (верхнє зображення) забарвлений зеленим білок має знаходитися лише в частині клітин зліва від пунктирної лінії, які знаходяться у певній стадії поділу, але під впливом хімічної сполуки (нижнє зображення), поділ затримується, а клітини з забарвленим білком знаходяться сильно правіше від пунктирної лінії. Henderson et al. / PLOS Genetics
Як виявилося, хімічна сполука викликала збільшення розривів подвійного ланцюга ДНК і зміну активності генів, пов’язаних з обміном речовин, окисним стресом у клітинах і організацією позаклітинних структур. У статевих клітинах також спостерігали порушення організації хромосом, яке в людей може призводити до вроджених порушень, таких як синдром Дауна. Найсильнішим був ефект саме за концентрації бензилбутилфталату 10 мікромолів. Результати дослідження можуть посприяти обмеженню використання цієї хімічної сполуки у тих видах пластику, з якими люди контактують найчастіше.
Наскільки шкідливим є пластик
🍼 Як виявилося, джерелом мікропластику можуть бути звичайні дитячі пластикові пляшки, які вивільняють до 16 мільйонів частинок мікропластику на літр.
🧫 У лабораторних дослідах з раковими клітинами виявилося, що мікропластик всередині клітин може робити їх більш рухливими та сприяти поширенню пухлин.
🦠 А мікропластик у стічних водах посприяв обміну генами між супербактеріями, що може призводити до збільшення їхньої стійкості до антибіотиків.