ТІ САМІ ВІДКРИТТЯ, АЛЕ В КАРТИНКАХ 🔬 NAUKA.UA В INSTAGRAM

Пилок у смолі затонулого римського корабля видав місця його ремонту 2200 років тому

Аналіз пилку із затонулого корабля часів Римської республіки вказав на те, що його ремонтували на території сучасної Хорватії, біля берегів якої він і затонув 2200 років тому. При цьому аналіз баласту корабля показав, що його побудували на півдні Італії, в сучасному місті Бриндізі. Ці результати допоможуть реконструювати давні торгівельні маршрути та визначити основні центри суднобудування в римську добу. Дослідження опублікували в журналі Frontiers in Materials.

Дослідження уламків затонулого поблизу Хорватії корабля. Adriboats / L. Damelet, CNRS / CCJ

Дослідження уламків затонулого поблизу Хорватії корабля. Adriboats / L. Damelet, CNRS / CCJ

Які рослини допомогли відстежити історію корабля?

Затонулий корабель знайшли поблизу хорватського острова Іловик ще у 2016 році, після чого самі рештки корабля та його багаж ретельно дослідили. Але команда науковців націлилася на вивчення водовідштовхувальних матеріалів, якими обробляли корабель і які ще не досліджували до цього. Вони взяли 10 зразків покриття корабля, у яких вивчали молекулярний склад і вміст пилку, який підказав місце та час ремонту корабля.

Як виявилося, корабель обробляли сосновим дьогтем або його сумішшю з бджолиним воском — цю суміш греки називали «зопісса» й вона дозволяє зручніше наносити гаряче покриття на деревину. У покритті корабля знайшли пилок кам’яного дуба, вільхи, ліщини, оливи, ялиці та бука. Ці дерева характерні для північно-східного узбережжя Адріатичного моря, де прибережні екосистеми поєднуються з гірськими в Істрії та Далмації.

Але науковці встановили, що корабель ремонтували неодноразово: покриття центральної частини та корми мало однаковий склад, а от на носу знайшли ділянки, вкриті трьома різними матеріалами. Аналіз підтвердив, що частину покриття могли виконати поблизу Бриндізі, де корабель і побудували, а от решту — біля місця його затоплення.

  • А дослідження затонулих кораблів по всьому Середземномор’ю показало, що ще 3500 років тому місцеві майстри отримували олово для зброї з Британії, а не зі значно ближчих регіонів Азії.