Паперова манґа допомогла поєднати окремі події сюжету в цілісну історію краще, ніж цифрова

Паперова манґа допомогла мозку поєднувати окремі події в цілісну історію краще, ніж її цифрова версія на планшеті. Хоча учасники однаково добре пам’ятали зміст прочитаного в обох форматах, результати когнітивних тестів і сканування мозку вказали на відмінності у способі обробки сюжету. Автори припускають, що сторінки та розвороти створюють своєрідну просторову карту оповіді, яка полегшує сприйняття історії. Дослідження опублікували в журналі PLOS One.

Паперова манґа допомогла поєднати окремі події сюжету в цілісну історію краще, ніж цифрова. GIPHY

Як перевірили вплив формату читання на роботу мозку?

Науковці долучили до дослідження 25 студентів, які читали короткі історії манґи як у паперовому, так і в цифровому форматі. Спершу учасники знайомилися з першою половиною сюжету, а потім під час функціональної магнітно-резонансної томографії читали продовження та відповідали на запитання про зміст. Науковців цікавило не лише те, наскільки правильно люди розуміють прочитане, а й час їх виконання та активність різних ділянок мозку, залучених до обробки інформації. Найбільші відмінності проявилися в завданнях, де потрібно було поєднати події з різних частин історії. Після читання манґи на планшеті учасники виконували такі завдання повільніше, ніж після читання паперової версії. Крім того, магнітно-резонансна томографія показала сильнішу активність ділянок мозку, пов’язаних з увагою, робочою пам’яттю та інтеграцією інформації. Разом ці результати свідчать, що під час читання з екрана мозок міг витрачати більше ресурсів на поєднання окремих елементів сюжету.

Ділянка мозку, яка активувалася сильніше у відповідь на читання манґи на планшеті, що вказало на більшу складність у збиранні історії в одне ціле. Umejima et al. / PLOS One, 2026

Ділянка мозку, яка активувалася сильніше у відповідь на читання манґи на планшеті, що вказало на більшу складність у збиранні історії в одне ціле. Umejima et al. / PLOS One, 2026

На думку авторів, причина може полягати у фізичних особливостях книги. Читаючи паперове видання людина не лише сприймає зміст, а й запам’ятовує просторове розташування подій: де саме на сторінці відбувалася сцена, скільки сторінок залишилося до кінця розділу чи на якому розвороті містився важливий епізод. Такі просторові орієнтири можуть полегшувати побудову внутрішньої моделі історії та допомагати швидше пов’язувати окремі сюжетні лінії між собою. Водночас автори наголошують, що дослідження не доводить перевагу паперу над цифровими носіями загалом. У дослідженні брали участь лише молоді японці, а об’єктом вивчення була саме манґа — формат, у якому просторове розташування зображень відіграє особливо важливу роль. Тому поки невідомо, чи матимуть паперові книжки таку саму перевагу під час читання романів, підручників або наукових текстів.

  • Аналіз англомовних романів з минулого століття показав, що книги з розмовною лексикою частіше ставали бестселерами, а зі складними реченнями — класикою.
  • У мозку людей знайшли відповідальну за читання ділянку, розташовану в скроневій частці кори.