Гарвардські науковці пов'язали ступінь озеленення середовища проживання із прогресуванням хвороб Альцгеймера та Паркінсона. Більший показник вегетації супроводжувався меншим ризиком госпіталізації з цими недугами. Водночас ризик потрапляння в лікарню з хворобою Паркінсона зменшується ще й зі збільшенням площі парків та водойм, йдеться у журналі JAMA Network Open.
Christian Bowen / Unsplash
Кому більше слід бувати на природі?
Природа має добре відомий позитивний ефект на людину, причому у будь-якому віці. Найочевиднішою, мабуть, є її заспокійлива дія, яку підтвердило і недавнє дослідження. Але вплив природи проявляється вже у ранньому дитинстві, коли контакт із нею, зокрема ігри на багатому рослинністю просторі, допомагають розвитку імунної системи та здорового мікробіому. У трохи старшому віці перебування поміж дерев пов'язали з кращим здоров'ям мозку. Хоча такого впливу не знайшли у дітей, що більше часу проводять на синьому просторі, але дитинство біля води має свої плюси, зокрема його пов'язують із кращим самопочуттям у дорослому віці.
То що ще хотіли з'ясувати про вплив природи на людину?
У новому дослідженні вчені Гарвардського університету з колегами пішли далі та вирішили з'ясувати, як природа впливає на старших людей — віком понад 65 років, які схильні до таких нейродегенеративних розладів, як хвороба Альцгеймера та пов'язані з нею деменції і хвороба Паркінсона. Вони проаналізували медичні дані за 2000-2016 роки більш ніж 61,6 мільйона американців, звертаючи увагу на виникнення і розвиток двох вищезгаданих хвороб у зв'язці з озелененням, площею парків та синього простору у місці проживання людей.
Як природа пов'язана з деменцією та хворобою Паркінсона?
Серед учасників 7,7 мільйона пацієнтів було госпіталізовано (що вчені вважають ознакою прогресування недуги) із хворобою Альцгеймера та пов'язаними деменціями та 1,2 мільйона — з хворобою Паркінсона. Як з'ясувалося, близькість природи не зменшує ризик захворіти на деменцію, але визначає, наскільки прогресує захворювання. Так, більший показник озеленення супроводжувався меншим ризиком госпіталізації з хворобою Альцгеймера або пов'язаною деменцією.
Водночас із госпіталізацією з хворобою Паркінсона виявилися пов'язаними не лише ступінь озеленення: кожні додаткові 16 відсотків до площі парків, а також покриття більш ніж 1 відсотка території водоймами супроводжувалися зниженням ризику госпіталізації на 3 відсотки.
Таким чином, дослідники вважають, що деякі природні середовища можуть сприяти сповільненню прогресування деменції та хвороби Паркінсона. Зважаючи на зростання очікуваної тривалості життя та збільшення частки людей із нейродегенеративними хворобами, це слід врахувати при розробленні заходів протидії хворобам Альцгеймера та Паркінсона.