Американські вчені з’ясували, що койоти Нью-Йорка не перейшли повністю на людську їжу, а полюють також і на свою природну здобич – єнотів, кролів та мишей. З людських продуктів великою популярністю в койотів користується курка. Виявити це дозволив метод секвенування ДНК з екскрементів тварин. Дослідження опубліковане в журналі PeerJ.
Що койоти роблять у Нью-Йорку?
Екологія урбанізованих територій значно відрізняється від природних екосистем. В містах наявні великі обсяги антропогенних харчових решток, пов’язаних з проживанням значної кількості людей: компостовані рослини, сміття, корм для птахів і домашніх тварин тощо. Але фрагментарність зелених насаджень та погіршена проникність міських поверхонь зменшує різноманіття видів, які можуть виживати в мегаполісах. Успіху в таких умовах зазвичай успіху достигають види, які здатні змінювати свою харчову поведінку, як, наприклад, койоти.
Койоти в США мешкають майже в кожному місті чи селищі – не лише на околицях, а і прямо в центрі. В Нью-Йорку вони вперше були виявлені в 1994 році, а до 2016 вже фіксувалися групи їхнього розмноження. Цьому сприяє доступність антропогенної їжі та велика кількість зелених насаджень, які можуть забезпечити койотам раціон близький до природного. В новому дослідженні вчені хотіли перевірити, на скільки койоти Нью-Йорка залежні від людської їжі, і чи могли б вони в разі необхідності обійтися без неї.
Як саме вчені організували дослідження?
Аналіз екскрементів тварин є давнім, але досить примітивним методом дослідження. Найчастіше він передбачає морфологічний аналіз фекалій з виявленням у них шерсті, кісток, зубів та інших частинок, за якими можна ідентифікувати вид здобичі. Однак так неможливо ідентифікувати продукти людського харчування, які часто вже позбавлені цих частин. Для аналізу раціону койотів в даному дослідженні вчені також використали зразки екскрементів, зібрані в Нью-Йорку, Нью-Джерсі та околицях в період з 2007 по 2017 роки. Однак цього разу для аналізу вони застосували метод секвенування ДНК, що дозволило їм визначити не лише вид самого власника екскрементів, а й всієї його здобичі.
Серед зібраних зразків фекалій відбракували екскременти лисиць, домашніх собак та невизначених видів. Решта екскрементів були ідентифіковані як такі, що належать койотам, і їх використали для подальшого аналізу. Загалом вивчався склад 95 зразків екскрементів койотів з міських територій і 31 зразок з приміських екосистем.
Для розрізнення міських і неміських територій, на яких були зібрані екскременти, вчені використали показник непроникності: поверхні з 30-80 відсотками непроникності розцінювали як місто, а від 0 до 10 відсотків – як неміські території.
Що вдалося дізнатися з койотових екскрементів?
З’ясувалося, що в раціон як міських, так і неміських койотів широко входили продукти, пов’язані з антропогенною діяльністю – її містили 64,2 та 54,8 відсотка екскрементів відповідно. Найбільш часто це була домашня курка та свинина. Але міські койоти додатково ласували яловичиною, рисом, нутом, оливками, грушами та бананами.
Найбільш розповсюдженим природним об’єктом харчування в обох групах койотів виявилися єноти. Вважається, що в цьому є позитивний вплив койотів на екосистему, бо єноти часто розносять хвороби, як, наприклад, сказ, що можуть передаватися людині та домашнім тваринам. А ось на домашніх котів койоти полювали нечасто – лише в 5 відсотках екскрементів виявили котячу ДНК.
Порівняння частоти появи харчових продуктів в екскрементах міських (червоні стовпчики) і неміських (сині стовпчики) койотів. Зліва направо розміщено категорії: дрібні ссавці (гризуни, кролики), інші ссавці (єнот, бобер), олені, птахи, рослини, комахи, водні тварини (риба, саламандра) та антропогенні джерела їжі. PeerJ, 2022
Загалом раціон міських койотів виявився більш різноманітним, ніж в неміських. Вони вживали більше рослин та комах. Також міські вживали в їжу птахів, тоді як в фекаліях неміських койотів було виявлено ДНК лише двох видів (голуб, індичка). Натомість неміські частіше полювали на оленів, зокрема на Odocoileus virginianus, який у природі часто стає здобиччю койотів. Все це дозволило вченим зробити висновок, що, в разі необхідності, койоти цілком обійдуться і без антропогенної їжі.
Також ми розповідали, як вчені виявили, що до 50 відсотків раціону хижих тварин, які живуть поблизу людей, може складатися із людських харчових продуктів. Причому іноді тварини-жителі міст вимушено поїдають і зовсім неїстівну речовину – пластик. А також дослідження показали, що міське життя зробило ссавців більшими за своїх сільських родичів через доступність ресурсів.