Американські вчені з’ясували, що до 50 відсотків раціону хижих тварин, які живуть поблизу людей, може складатися із людських харчових продуктів. Зі свого боку, це може призвести до небезпечного конфлікту як між людиною та хижаками, так і між самими тваринами, що врешті порушуватиме рівновагу екосистеми. Робота науковців оприлюднена у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Навіщо це досліджувати?
Співіснування між тваринами у природі залежить від того, як вони розподіляють між собою простір, час та ресурси. В ідеалі ці потреби не повинні перекриватися у представників різних видів, щоб забезпечити мінімальну конкуренцію між ними. Особливо важливим таке розділення є для хижих тварин, оскільки перекриття раціону кількох видів може призвести до значної ворожнечі та міжвидового вбивства серед них. Але людська діяльність швидкими темпами змінює функціонування природних екосистем та порушує розділення екологічних ніш між тваринами. Науковці з Університету Вісконсину в Медісоні вирішили перевірити, наскільки люди впливають на конкуренцію тварин за ресурси.
Як це можна вивчити?
Вчені взялися досліджувати раціони семи хижих тварин: рудої рисі (Lynx rufus), койота (Canis latrans), куниці-рибалки (Pekania pennanti), звичайної лисиці (Vulpes vulpes), сірої лисиці (Urocyon cinereoargenteus), куниці американської (Martes americana) та сірого вовка (Canis lupis). Дослідження цих тварин в районі Великих озер, який вважають одним із найбільш змінених людиною біомів на планеті, якнайкраще може показати сліди людського втручання.
За час вивчення науковці зібрали зразки хутра та кісток 684 хижаків із семи угруповань, які охоплюють такі місця, як національні парки, ферми та міські регіони, включно зі столицею штату Нью-Йорк містом Олбані. Завдяки ізотопному аналізові зразків тканин вчені змогли визначити, чим харчувалися тварини.
Наскільки люди впливають на раціон хижаків?
З’ясувалося, що у найбільш змінених районах понад чверті середнього раціону хижаків складається з людських харчових продуктів, хоча є певні відмінності між видами тварин. Рисі, наприклад, є майже винятково м’ясоїдними, тож вони споживали менше людської їжі у порівнянні з менш вибагливими койотами, лисицями та куницями, які майже 50 відсотків поживи отримують з людських джерел.
Автори зазначають, що ці хижаки є найбільш численними та відіграють важливу роль у функціонуванні екосистем. А залежність від людської їжі може зробити їх вразливішими до діяльності людини та спричинити конфлікти між собою через перекриття потреб. До того ж це може вплинути на те, як і коли хижаки полюють та на динаміку в системі хижак-жертва. Ці питання потребують ретельнішого вивчення з боку біологів та екологів, переконані науковці.