Британські науковці проаналізували у Великій Британії масштаби споживання пластику дрібними наземними видами ссавців, які часто недоотримують уваги у подібних дослідженнях. Так вчені виявили рештки пластику у випорожненнях чотирьох із семи досліджених видів тварин, причому незалежно від того, чи населяли вони міське або сільське середовище, та чи є вони хижаками або ж рослиноїдними. Результати опубліковані в журналі Science of the Total Environment.
Навіщо шукали пластик у випорожненнях тварин?
Людська діяльність створює стільки сміття, що на Землі важко знайти куточок, який би не забруднили наші відходи, особливо з довговічного пластику. Шкода від цього для самих істот та екосистем добре вивчена у водних середовищах, зокрема морях, у яких скупчується сміття. Там тварини назавжди заплутуються у велике плавуче сміття, травмуються ним, блокують кишківник і отруюються шкідливими речовинами з мікропластику, який схильний накопичуватися у тілах хижаків. Ми вже писали, що у більшості морських хребетних виявили у тілах пластмасу, однак про пластикове забруднення у наземних тварин відомо менше. Зараз питанню присвятили дослідження вчені Університету Сассексу та Ексетерського університету.
Як розбиралися із пластиком у наземних тварин?
Вчені хотіли з'ясувати, якою мірою дрібні ссавці (вагою до одного кілограма) у Великій Британії споживають пластикове сміття. Для цього протягом 2020-2021 років вони досліджували випорожнення тварин поблизу людських поселень, яких приманювали у різноманітні пастки з їжею або ж чиї фекалії надавали волонтери (це стосувалося кроликів та їжаків із приватних ділянок). Зразки збирали із різноманітних локацій, але загалом їх можна було поділити на три типи: міські, приміські, сільські. Усього 261 зразок випорожнень дрібних тварин піддали вивченню за допомогою мікроскопії на ознаки пластикових решток. Вони належали їжаку європейському (Erinaceus europaeus), мишаку європейському (Apodemus sylvaticus), полівці північній (Microtus agrestis), пацюкові сірому (Rattus norvegicus), нориці рудій (Myodes glareolus), кролю європейському (Oryctolagus cuniculus) та бурозубці малій (Sorex minutus).
Хто був найбільш схильний поїдати пластик?
Пластмасу знайшли у 43 зразках випорожнень, що їх залишили четверо видів тварин із семи досліджених — їжак, мишак, полівка та пацюк. Найчастіше пластик був наявний у пацюків (50 відсотків зразків), полівок (33 відсотки) та їжаків (19 відсотків). Причому майже весь пластик був представлений частинками розміром менш як п'ять міліметрів, тобто мікропластиком. Щодо матеріалу, то найбільше було поліестеру, ймовірно з текстилю, поліетилену, який є одним із найпоширеніших матеріалів одноразових пакувань, та полінорборнену, що, скоріше за все, походить зі зношених шин. Понад чверті пластику також було представлено біорозкладним його видом. Що цікаво, вчені не виявили явної залежності рівня споживання пластику тваринами та типу локації, тобто його поїдали приблизно однаково як у сільських, так і в міських регіонах.
Хоча потрібно провести ще наступні дослідження, щоб з'ясувати, як пластик впливає на досліджених тварин, вчені не виключають, що поїдання забруднювача може бути однією з причин скорочення їх популяцій. Так, у Великій Британії відмічають значне скорочення чисельності європейського їжака та полівок.
Детальніше про походження мікропластику та його вплив на живу природу ви можете прочитати у нашому розборі «Що таке мікропластик?».