Скам'янілість багатощетинкового черва із заходу США, який жив 500 мільйонів років тому, віднесли до нового для науки роду й виду — Shaihuludia shurikeni. Він названий на честь піщаного черв'яка Шай-Хулуда з романів Френка Герберта «Дюна» та японських метальних зірок сюрикенів за наявність зіркоподібних гострих щетинок на тілі. Про знахідку повідомляють науковці Університету Канзасу у журналі Historical Biology.
Художня реконструкція Shaihuludia shurikeni. Rhiannon LaVine
Яким був місцевий Шай-Хулуд?
Новий вид багатощетинкового черва мав відносно плоске та широке тіло. Його розміри тіла були далеко не фантастичними — він сягав усього 7-8 сантиметрів у довжину. Утім, у часи кембрійського періоду, у які жив S. shurikeni, такі невеликі розміри були властиві більшості тварин. Проте він виділявся іншим — гострими щетинками, зрослими біля основи у вигляді зірок, у чому палеонтологи помітили схожість із сюрикенами. На відміну від персонажа «Дюни», наш Шай-Хулуд населяв не піски, а первісне море.
S. shurikeni є одним із приблизно 21 000 відомих на сьогодні видів кільчастих червів. Але їхні рештки з кембрійського періоду вкрай рідкісні у Північній Америці, і це всього другий представник із багатих на скам'янілості тварин того часу сланців Спенс, що на межі Юти та Айдахо.