На Хмельниччині знайшли найдавніші сліди обробки кістки мамонта

У Меджибожі на Хмельниччині українські археологи знайшли найдавніші сліди обробки кістки мамонта давніми людьми, які датують близько 400 тисячами років тому. Хоча науковці поки не з’ясували, як ранні люди могли використовувати ці оброблені кістки, припускають, що на них молоді члени групи навчалися обробляти твердіші матеріали, такі як камінь. Іншим поясненням для появи цих артефактів є те, що їх виготовляли з кістки мамонта через нестачу кращих матеріалів у регіоні. Дослідження опублікували в International Journal of Osteoarchaeology.

Виготовлене з бивня мамонта вістря, яке знайшли в Меджибожі. Stepanchuk & Naumenko / International Journal of Osteoarchaeology, 2025

Що давні люди виготовили з кісток мамонта?

Науковці досліджували рештки мамута степового (Mammuthus trogontherii) зі стоянки давніх людей в Меджибожі, яка датується ще раннім палеолітом, тобто давньою кам’яною добою. Там знайшли 24 фрагменти бивнів мамонтів, розмір найбільших з яких не перевищував п’яти сантиметрів. 11 з виявлених фрагментів містили сліди обробки людиною, зокрема загострення з обох боків.

Один із таких фрагментів науковці назвали вістрям. Цей невеликий фрагмент розміром 14 на 16 на 4 міліметри мав краї, що зустрічаються під гострим кутом. Утім чи справді використовували такий невеликий загострений фрагмент як вістря списа — поки невідомо. Інший фрагмент, який науковці назвали нуклеусом, тобто ядром, мав овальну форму. Дослідники припускають, що ці артефакти могли не мати практичної користі, а натомість відігравали роль для соціалізації в ранніх групах людей, зокрема для передавання навичок молодшим представникам групи.

• За знахідками на Закарпатті археологи також встановили, що шлях перших людей, імовірно, прямоходячих до Європи пролягав саме через Україну ще 1,4 мільйона років тому.
• А знахідки на Херсонщині підказали, що представники ямної культури, що принесли у Європу зачатки сучасних мов, походили саме з цього регіону.