У 2024 році науковці оновили Світову магнітну модель, яка фіксує зміщення магнітного північного полюса. Це критично важливо для точного функціонування навігаційних систем і технологій. Полюс, що століттями повільно рухався територією Канади, за останні десятиліття різко прискорився у бік Сибіру. Про це розповів Science Alert.
Чому змінилося положення магнітного полюса?
На відміну від географічного Північного полюса, магнітний полюс, який є точкою вертикального спрямування земного магнітного поля, не є статичним. Він постійно змінює розташування через залізо-нікелеві потоки всередині планети. У грудні 2024 року міжнародна група науковців презентувала оновлену Світову магнітну модель, що виходить кожні п’ять років. За цими даними, магнітний полюс, який довго рухався поблизу Канади, за останні 20 років пришвидшився до Сибіру, але нещодавно темпи зменшилися з 50 до 35 кілометрів на рік.
Це явище пояснюється взаємодією двох магнітних аномалій, розташованих під Канадою та Сибіром. Регулярне оновлення моделі необхідне, бо координати полюса мають бути надзвичайно точними: для компасів, GPS і навігації загалом. Оновлена модель має в 10 разів вищу роздільну здатність, ніж попередня, що зменшує навігаційні похибки — наприклад, під час подорожі з Південної Африки до Великої Британії похибка скоротилася на 150 кілометрів.
Оновлення дає нові можливості для досліджень магнітного поля Землі, його змін та зв’язку з геологічними процесами. Воно також знижує ризик помилок при орієнтуванні в повітрі, на морі й на суші.
Як змінюються магнітні поля інших небесних тіл
🌞 Зміни розташування полюсів відбуваються і на Сонці: кожні 11 років магнітне поле зірки змінює свою полярність. Цей процес розпочався у 2023 році, після чого магнітні полюси Сонця ослабли, а його активність досягла піку.
🧂 Слабке магнітне поле Марса та його тонка атмосфера не змогли захистити сліди життя на планеті від космічного випромінювання, а особливо в регіонах з великою солоністю — на це вказав лабораторний експеримент на Землі.
💥 Магнітне поле зірки, яка перетворилася на білого карлика WD 0816–310, змусило зібратися в одному місці на її поверхні рештки усіх планет, які були зруйновані під час вибуху світила.