Приєднайтесь до 500+ прихильників науки!

Люди з хронічним болем виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму

Люди, що страждають від хронічного болю, виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму й менше вірили у власні сили. Як вважають науковці, це спричиняє в них додатковий стрес, який може призводити до ще більшого болю. Тому психотерапія, спрямована на зменшення самокритичності та покращення ставлення до себе, може допомогти таким людям впоратися з хронічним болем. Дослідження опублікували в журналі Psychology and Health.

Люди з хронічним болем виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму. GIPHY

Люди з хронічним болем виявилися більш самокритичними та схильними до перфекціонізму. GIPHY

Який хронічний біль пов’язали з перфекціонізмом?

Дослідження проводили на понад пів тисячі людей, половина з яких страждала від різного хронічного болю — мігрені, артриту чи болю в попереку. Крім важкості болю, їх також опитували про рівень у них внутрішнього чи нав’язаного іншими перфекціонізму, віру у власні сили й досягнення та доброту до себе чи її відсутність, тобто самокритичність. Як з’ясувалося, люди з вищими показниками внутрішнього перфекціонізму, тобто бажання робити все ідеально, також більше вірили у свої сили. Однак цей вид перфекціонізму усе ж був пов’язаним із більшою частотою хронічного болю.

Водночас люди з нав’язаним перфекціонізмом, яким здавалося, що від них завжди очікують ідеального результату, були більш критичними до себе та менше вірили у власну здатність чогось досягти. І це було пов’язано з іще більшою частотою хронічного болю. На думку науковців, такі люди часто надто багато від себе вимагають і вважають біль власною провиною, що робить їх більш чутливими до нього. Водночас доброта до себе та віра у свої сили можуть бути захисними факторами від впливу нав’язаного перфекціонізму, які запобігатимуть посиленню хронічного болю. Однак вивчити взаємодію між цими факторами планують уже в майбутніх дослідженнях.

Що дізнавалися про хронічний біль

😢 Більш схильними до хронічного болю в дорослому віці виявилися й жінки, які в підлітковому віці мали болючу менструацію. Їхній мозок був чутливішим до сигналів болю.

🧠 А зменшити інтенсивність хронічного болю в наступні три роки людям допомогла когнітивно-функціональна терапія, яка поєднує фізичні вправи та зміну свого сприйняття болю.

🥦 Утім допомогти собі впоратися з хронічним болем люди можуть і самі, перейшовши на здорове харчування, яке навіть без втрати ваги пов’язали зі зменшенням болю.