Найбільш імовірними причинами вимирання волохатих носорогів науковці назвали глобальне потепління та полювання на них давніх людей. Це показала реконструкція умов довкілля в епохи плейстоцену та голоцену, коли ці тварини населяли Євразію. Оскільки до вимирання волохатих носорогів доклалося і зменшення розмірів та кількості ареалів, науковців турбує доля їхніх сучасних нащадків, адже зараз носороги проживають на дрібних і розрізнених територіях у Африці та Азії. Своє дослідження науковці опублікували в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Чому звернули увагу на волохатих носорогів?
Волохатий носоріг (Coelodonta antiquitatis) населяв степи Євразії у період від 3,6 мільйона років тому до 11 тисяч років тому, а тоді вимер приблизно після завершення останнього льодовикового періоду разом з мамонтами. Досі в колах науковців точилися гострі дискусії стосовно того, що ж спричинило вимирання: людська діяльність чи зміни клімату. Міжнародна та міждисциплінарна команда дослідників взялася дати відповідь на це запитання та реконструювала умови довкілля у ті часи, коли волохаті носороги ще населяли Євразію.
Як відтворили давню екосистему?
Науковці проаналізували дані про всі знайдені рештки волохатих носорогів і результати досліджень стародавніх ДНК, а тоді створили моделі популяцій волохатих носорогів у Євразії. Беручи до уваги ступені обледеніння та території розселення людей, дослідники провели в цілому 45 тисяч симуляцій і змогли відтворити динаміку поширення волохатих носорогів в останні 52 тисячі років до їхнього вимирання.
Виявилося, що під час льодовикового максимуму близько 30 тисяч років тому волохаті носороги були змушені просуватися на південь, де все частіше зустрічалися з людьми. Коли ж почалося потепління, ці тварини виявилися не пристосованими до пересування у густих снігах, що зробило їх легкою здобиччю. Загалом науковці визначили, що люди були відповідальними за знищення приблизно 10 відсотків носорогів у кожному поколінні — жодна інша тогочасна тварина не змогла б уполювати таку велику здобич.
Гіпотезу про те, що знищення волохатих носорогів спричинили саме ці два фактори, підтримує і те, що найдовше ці тварини змогли зберегти свої популяції у східному Сибіру та на півночі Європи — найхолодніших та найменш густонаселених регіонах. Там, за оцінками науковців, волохатим носорогам вдалося дожити аж до остаточного вимирання близько 8,7 тисяч років тому.
Як це дослідження допоможе сучасним носорогам?
Найближчим сучасним родичем волохатих носорогів вважають суматранського носорога (Dicerorhinus sumatrensis), який зараз знаходиться на межі зникнення якраз через діяльність людини. Як і у випадку волохатого предка, суматранському носорогові загрожує скорочення та розрізнення його ареалів внаслідок діяльності людини та глобального потепління. Науковці вважають, що розуміння того, які причини призвели до вимирання його предка, допоможе захистити від вимирання принаймні сучасний вид.
Ще більше вимирань
🦣 У вимиранні мамонтів під час останнього льодовикового періоду звинуватили також поєднання потепління та людської діяльності. Подібно до носорогів, через зміни клімату мамонти мігрували на південь, де зіткнулися з людьми-мисливцями
🦧 А от вимирання найбільших приматів, гігантопітеків, пов’язали зі скороченням ареалів. Виявилося, що ці тварини зникли через зменшення лісових масивів, де вони проживали та харчувалися
🐥 Але численні вимирання не були суцільно трагічним явищем. Наприклад, науковці з’ясували, що пермсько-тріасове масове вимирання спричинило появу теплокровності у предків птахів та ссавців