Скорочення популяцій коал за допомогою гормональної контрацепції та стерилізації допомагає захистити від вимирання евкаліптові ліси. Про це пишуть вчені з Австралії у статті журналу Biological Conservation, які проаналізували результати проєктів контролю за народжуваністю коал у двох національних парках Австралії.
Pixabay / Pexels
Кому загрожують коали?
Коали (Phascolarctos cinereus) доволі вибагливі в їжі. Ці тварини харчуються майже винятково листям евкаліпту, до того ж лише кількома його видами (здебільшого евкаліптом прутовидним (Eucalyptus viminalis)). Це робить деякі їхні популяції, які й так страждають від втрати оселищ та змін клімату, ще більш вразливими. Утім, в деяких регіонах Австралії кількість коал може настільки зростати, що вони й самі стають загрозою — для евкаліптових дерев та, як наслідок, самих себе, оскільки позбавляються джерела харчування. Логічним розв’язанням проблеми здається розселення коал із надмірно населених регіонів до тих, де ці сумчасті є нечисленними. Насправді така практика існує, однак вона не завжди ефективна через швидкі темпи розмноження тварин, тому вчені розглядають інші варіанти. Австралійські дослідники пропонують регулювати народжуваність коал.
Як проконтролювати розмноження коал?
Вчені перевіряли можливість контролю за народжуваністю в популяціях коал двох національних парків, де кількість цих сумчастих була надмірною. В одній локації випробовували метод гормональної контрацепції, а в іншій — стерилізацію. За чисельністю коал та кількістю прутовидного евкаліпта спостерігали протягом 10 та 17 років відповідно. У Будж Бім в штаті Вікторія за цей час 4355 самкам імплантували капсули з гормональним контрацептивом левоноргестрелом. А в парку Сиґнет Рівер в Південній Австралії стерилізували 4419 самок та 2036 самців.
Які висновки зробили вчені?
За час проведення контролю за чисельністю народжуваність вдалося зменшити приблизно на 80 відсотків в обох національних парках. Всупереч тому, що до локацій регулярно завозили нових коал, їхня загальна чисельність та щільність популяції після впровадження проєктів регуляції народжуваності поступово скорочувалися, зменшившись в середньому на 50 відсотків. Коали живуть близько 10 років, тому за цей час значна кількість особин постаріла та померла, а нових народилося менше.
Зменшення кількості коал позитивно вплинуло на евкаліпти у згаданих національних парках. Їх стали менше об’їдати коали, тож всі відстежувані дерева були покриті листям принаймні на 20 відсотків. У парку Будж Бім скоротилися темпи його вимирання, однак у Сиґнет Рівер ткої позитивної динаміки не помітили через постійні засухи.
Вчені висновують, що для врятування евкаліптових лісів від коал щільність популяцій останніх не повинна перевищувати одного сумчастого на гектар. А кількість нездатних до розмноження самок має бути на рівні принаймні 60 відсотків. При цьому суттєвої відмінності в ефективності між гормональною контрацепцією чи стерилізацією науковці не помітили. Однак вони віддають перевагу першому варіанту, як безпечнішому та з можливістю скасувати ефект.