Молоді лососі, що перебували під впливом кокаїну та його основного метаболіту, щотижня долали майже удвічі більшу відстань, ніж контрольні особини, а також значно ширше розподілялися в озері відносно місця випуску. Метаболіт кокаїну вплинув на поведінку риб навіть сильніше, ніж сам кокаїн, що свідчить про те, що небезпеку для тварин може становити не лише сам наркотик, але і продукти життєдіяльності людей, які його вживали. Оскільки раніше наркотичні речовини вже виявляли у водоймах, ці результати показують, як присутність наркотиків змінює поведінку тварин у природному середовищі. Дослідження опублікували у журналі Current Biology.
Імпланти з кокаїном вплинули на поведінку молодих лососів, змусивши їх долати більші відстані. Jörgen Wiklund
Як вивчали вплив кокаїну на поведінку риб у природному середовищі?
Щоб з’ясувати, як наркотики впливають на поведінку риб, дослідники провели польовий експеримент, в якому використали три групи дворічних молодих атлантичних лососів, вирощених у розпліднику: першій встановили імплант із кокаїном, другій — з основним продуктом метаболізму кокаїну бензоїлекгоніном, а третій, контрольній, — імплант без наркотичної речовини. Імпланти поступово вивільняли речовини в організм риб, так що кокаїн та його метаболіт потрапляли до мозку тільки тих риб, які мали імпланти. Потім лососів випустили у велике природне озеро, а їхнє пересування відстежували за допомогою акустичних міток і мережі приймачів.
Після випуску у нове середовище риби почали активно плавати, але у міру ознайомлення із середовищем їхня активність очікувано знижувалася. Однак, для лососів, що отримували кокаїн та його метаболіт, таке зниження було менш відчутним: на п’ятий-шостий тиждень спостережень такі лососі щотижнево додали у 1,5 раза більшу відстань, ніж контрольна група. А на сьомий-восьмий тижні експерименту ця різниця сягнула 1,9 раза. Змінилася і просторова поведінка риб експериментальної групи: вони відпливали далі від місця випуску, ніж контрольна група, на відстань аж до 12,3 кілометра, а впродовж періоду спостереження територія їхнього перебування лише зростала, на противагу зменшенню у контрольній групі. Також риби експериментальної групи віддавали перевагу північнішим частинам озера.
За приблизними оцінками, половина лососів із кокаїнової групи залишалися живими приблизно 75 днів, із групи бензоїлекгоніну — 73 дні, а з контрольної — 55 днів. Поки що невідомо, як може змінитися виживання лососів під впливом кокаїну у довгостроковій перспективі. Більша рухливість може допомагати швидше досліджувати середовище, але також може збільшувати витрати енергії, змінювати взаємодію з хижаками та здобиччю, впливати на вибір середовища й міграційні маршрути.
Що відомо про вплив психоактивних речовин на водних тварин
🐟 Метамфетамін у водоймах викликав у риб залежність, змінивши їхню поведінку та роботу мозку.
🦞 Антидепресант-інгібітор захоплення серотоніну зробив раків сміливішими, а от Прозак позбавив рибок гуппі індивідуальності.
🦈 Флоридських акул запідозрили у вживанні кокаїну, викинутого контрабандистами. А концентрація кокаїну в організмах бразильских акул у 100 разів перевищила раніше зафіксовані показники для інших морських організмів.
