Зоолог з’ясував, що робить котів «рідкими», тобто здатними пролізти у будь-яку шпаринку: вони ігнорують ширину свого тіла, але при цьому добре розуміють його висоту. Тому котів часто не зупиняють вузькі, але високі отвори, а перед низькими отворами вони вагаються, оцінюючи свої шанси їх подолати. З’ясувати це науковцю допомогла серія експериментів з 30 різними котами. Їх результати угорський дослідник опублікував у журналі iScience.
Чому коти поводяться саме так?
Зоолог змусив котів проходити крізь отвори різного розміру, стежачи за їхньою поведінкою. Коти легко проходили навіть через вужчі за ширину їхньої грудної клітки отвори, але вагалися перед низькими отворами, особливо коли висота отвору була меншою за висоту кота. У випадку низьких отворів коти також часто шукали обхідний шлях, намагалися перестрибнути перешкоду. Так поводилися вищі коти, тож це ще раз підтверджує здатність котів оцінювати розміри свого тіла саме у висоту.
Як вважає дослідник, коти застосовують стратегію «спроб і помилок», а не оцінюють наперед свою здатність пролізти в якийсь отвір. Це може бути пов'язано з їхньою будовою тіла, яка дозволяє їм легко проходити через вузькі отвори. Коти мають маленькі та рухливі ключиці, які дозволяють їм пролазити у вузькі отвори, а їхні вібриси, тобто «вуса», допомагають краще оминати перешкоди. У майбутньому науковець планує детальніше дослідити відчуття котами розмірів свого тіла, щоб краще зрозуміти поведінку домашніх улюбленців.
- Американський фізик за допомогою моделі дослідив те, як коти можуть падати з великої висоти, але не шкодити собі. У цьому тваринам допоміг супротив повітря, розмір лап відносно тіла, а також властивість котячих лап пружинити та поглинати енергію під час зіткнення з землею.
- Надихнувшись пересуванням котів, науковці створили чотириногого робота із хвостом — з його допомогою цей робот має плавніше долати різні перепади висоти.