Британські дослідники встановили, що хвороба Дюпюїтрена, за якої з часом пальці поступово загинаються і зберігаються у такому положенні, часто спричинена генетичними варіантами, які передалися людям від неандертальців. Про це автори пишуть у журналі Molecular Biology and Evolution.
Хвороба Дюпюїтрена з ураженням правого мізинця руки. Стрілкою показано місце ущільнення сухожилля. James Heilman, MD / Wikimedia Commons
Що це за хвороба і до чого тут неандертальці?
Хвороба Дюпюїтрена характеризується повільним, але прогресуючим ущільненням долонного сухожилля згинача пальця, через що палець поступово загинається всередину без можливості його розпрямити. Вона поширена неоднаково у людських популяціях. Наприклад, у людей африканського походження зустрічається вкрай рідко, тоді як у Норвегії на неї страждають до 30 відсотків чоловіків літнього віку. Зважаючи на це, а також на спадковість факторів ризику хвороби, вчені Каролінського інституту, Університету Мічигану та Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка припустили, що недуга може бути спадком від неандертальців (Homo neanderthalensis), із якими предки сучасних європейців регулярно схрещувалися.
Що вказало на неандертальське походження хвороби?
Науковці проаналізували результати генетичних досліджень у трьох масивних наборах даних, які охопили 7 871 учасника із хворобою Дюпюїтрена та 645 880 контрольних учасників різного походження без хвороби. Так дослідники помітили, що із 61 ділянки геному, які містять варіанти з фактором ризику захворювання, три успадковані від неандертальців. При цьому вони включають другий і третій за значущістю фактори ризику хвороби Дюпюїтрена.
Раніше ми писали, що неандертальські гени визначили у сучасних людей ефективність низки лікарських засобів, зокрема протидіабетичних. Водночас денисівські гени у геномах теперішніх папуасів вплинули на роботу імунної системи.