Постійна зміна довжини кроку допомогла спалити більше калорій, ніж ходьба зі сталою довжиною кроку. Причому чим сильніше відрізнялася довжина кроків, тим більше енергії добровольці використовували при ходьбі. Тож у людей з неврологічними захворюваннями та людей похилого віку, які ходять з нерівномірною довжиною кроків, можуть бути більші енергетичні потреби, ніж вважалося раніше. Про це повідомили у препринті на bioRxiv.
Що ще науковці дізналися про ходьбу?
У експерименті брали участь 18 молодих здорових людей, яких попросили ходити по біговій доріжці зі сталою швидкістю 1,2 метра за секунду та різною довжиною кроку: звичною для себе, а також довшою або коротшою на п’ять або десять відсотків. Протягом ходьби датчик вимірював рівень вуглекислого газу, який вони видихали, щоб за цим підрахувати інтенсивність розщеплення вуглеводів та вивільнення енергії.
За даними дослідження науковці підрахували, що зі збільшенням варіабельності довжини кроку на один відсоток енергетичні витрати виростали на 0,7 відсотка. При цьому не важливо, у який бік змінювалася довжина, адже зі зменшенням довжини кроку людині доводиться призвичаюватися до більшого темпу, а зі збільшенням — до перенесення центра мас на більшу відстань. В обох випадках збільшується потреба в енергії, якою не можна знехтувати.
- Ходьба може не лише спалювати калорії, але і сприяти одужанню літніх пацієнтів. У середньому годинна прогулянка допомагає відновлювати фізичні функції та знижувати ризик ускладнень
- А от швидка ходьба з широкими кроками виявилася більш корисною для зниження ризику цукрового діабету другого типу, аніж повільна прогулянка