Звичайні галки виявилися не готовими жертвувати довгостроковими родинними соціальними зв'язками заради отримання цінної їжі. Водночас вони обміняли на ласощі нетривалі й неродинні зв'язки у дослідах британських та німецьких науковців. Стаття опублікована у журналі Nature Communications.
Пара Corvus monedula. מינוזיג / Wikimedia Commons
Що пропонували галкам в обмін на стосунки?
Довготривалі й тісні соціальні зв'язки, як-от між партнерами по життю чи кровними родичами, мають переваги перед короткочасними, і їхнє підтримання спостерігають у багатьох видів тварин. Зокрема, звичайні галки (Corvus monedula) відомі тим, що формують тривалі моногамні пари, а молоді птахи після вильоту з гнізда ще довго повертаються до батьків і братів та сестер, проводячи разом час. Водночас вони часто кооперуються і з іншими членами колонії, наприклад, для того, щоб разом відганяти хижаків. І вчених Ексетерського університету та їхніх британських і німецьких колег зацікавило, як галки підтримують та цінують короткочасні й довготривалі соціальні зв'язки.
Вчені провели досліди з птахами колонії в графстві Корнуолл, поміченими радіочастотними мітками. Тваринам пропонували відвідати парні годівниці, де цінний корм у вигляді зерна та личинок борошняного мучника видавався лише якщо двоє птахів однієї групи одночасно сядуть на обидві годівниці. Якщо сідав лише один птах — то отримував лише менш цінне зерно. Але якщо сідали двоє птахів із різних груп — годівниці взагалі не видавали їжі протягом двох хвилин.
Як повелися галки?
У 55,4 відсотка випадків галки сідали на годівниці парами однієї групи й отримували цінний корм. Це значно більше, ніж якби птахи сідали випадковим чином, із чого вчені роблять висновок, що галки навмисно намагалися сідати на годівницю з представниками саме своєї групи, уникаючи друзів із інших груп і досягаючи такою поведінкою максимальної вигоди. Однак ситуація виглядала інакше, якщо галки з різних груп були пов'язані родинними зв'язками. У такому разі птахи продовжували сідати на годівниці з родичем із іншої групи, навіть якщо через це не отримували бажаного корму.
Науковці роблять висновок, що галки готові пожертвувати нетривалими зв'язками з іншими птахами зарази негайної вигоди, однак цінують її менше, ніж тривалі родинні зв'язки.
- Подібність із людьми продемонстрував і інший представник родини воронових: сойки з вищим інтелектом виявилися кращими у самоконтролі за менш інтелектуальних родичів.