Приєднайтесь до 500+ прихильників науки!

Галки пожертвували заради ласощів короткочасними зв'язками, але не родинними

Звичайні галки виявилися не готовими жертвувати довгостроковими родинними соціальними зв'язками заради отримання цінної їжі. Водночас вони обміняли на ласощі нетривалі й неродинні зв'язки у дослідах британських та німецьких науковців. Стаття опублікована у журналі Nature Communications.

Пара Corvus monedula. מינוזיג / Wikimedia Commons

Пара Corvus monedula. מינוזיג / Wikimedia Commons

Що пропонували галкам в обмін на стосунки?

Довготривалі й тісні соціальні зв'язки, як-от між партнерами по життю чи кровними родичами, мають переваги перед короткочасними, і їхнє підтримання спостерігають у багатьох видів тварин. Зокрема, звичайні галки (Corvus monedula) відомі тим, що формують тривалі моногамні пари, а молоді птахи після вильоту з гнізда ще довго повертаються до батьків і братів та сестер, проводячи разом час. Водночас вони часто кооперуються і з іншими членами колонії, наприклад, для того, щоб разом відганяти хижаків. І вчених Ексетерського університету та їхніх британських і німецьких колег зацікавило, як галки підтримують та цінують короткочасні й довготривалі соціальні зв'язки.

Вчені провели досліди з птахами колонії в графстві Корнуолл, поміченими радіочастотними мітками. Тваринам пропонували відвідати парні годівниці, де цінний корм у вигляді зерна та личинок борошняного мучника видавався лише якщо двоє птахів однієї групи одночасно сядуть на обидві годівниці. Якщо сідав лише один птах — то отримував лише менш цінне зерно. Але якщо сідали двоє птахів із різних груп — годівниці взагалі не видавали їжі протягом двох хвилин.

Як повелися галки?

У 55,4 відсотка випадків галки сідали на годівниці парами однієї групи й отримували цінний корм. Це значно більше, ніж якби птахи сідали випадковим чином, із чого вчені роблять висновок, що галки навмисно намагалися сідати на годівницю з представниками саме своєї групи, уникаючи друзів із інших груп і досягаючи такою поведінкою максимальної вигоди. Однак ситуація виглядала інакше, якщо галки з різних груп були пов'язані родинними зв'язками. У такому разі птахи продовжували сідати на годівниці з родичем із іншої групи, навіть якщо через це не отримували бажаного корму.

Науковці роблять висновок, що галки готові пожертвувати нетривалими зв'язками з іншими птахами зарази негайної вигоди, однак цінують її менше, ніж тривалі родинні зв'язки.

  • Подібність із людьми продемонстрував і інший представник родини воронових: сойки з вищим інтелектом виявилися кращими у самоконтролі за менш інтелектуальних родичів.