Британські психологи виявили залежність самоконтролю та рівня когнітивних здібностей у птахів. У їхніх дослідах сойки, які мали вищі показники інтелекту, могли довше очікувати на більш бажану винагороду, відкидаючи при цьому менш привабливу, але негайно доступну. Дослідження опубліковане в журналі Philosophical Transactions of the Royal Society B.
Сойка звичайна. Luc Viatour / Wikimedia Commons
Як самоконтроль пов'язаний з інтелектом?
Самоконтроль — це вміння стримати себе в отриманні задоволення зараз заради більшої вигоди у майбутньому. І це складна навичка, оскільки вимагає здатності аналізувати ситуацію й передбачувати. Потрібно не лише вистояти перед спокусою, а й розуміти, як відтермінування задоволення принесе більшу користь. Тому в людей, шимпанзе і каракатиць самоконтроль пов'язують із рівнем інтелекту. Група вчених з Кембризького університету подумала, що раз інтелект та самоконтроль пов'язані у таких далеких одне від одного тварин як примати та молюски, то це може бути універсальною закономірністю. А оскільки у птахів, які теж мають здатність до відтермінування задоволення, її ще не перевіряли, то вони взялися за це першими.
Яких птахів обрали?
Вибір науковців впав на звичайних сойок (Garrulus glandarius). Ці птахи, як і інші представники воронових, відомі за розвинені когнітивні здібності, що необхідні для самоконтролю. А ще, для них властиве ховання добутої їжі на майбутнє, що може теж сприяти розвитку самоконтролю. Тож вчені залучили десятьох сойок до участі у двох експериментах.
У першому досліді птахи проходили кілька тестів на когнітивні здібності, щоб визначити рівень інтелекту кожної. Другий же був модифікацією відомого зефірного тесту, початково розробленого для визначення самоконтролю у дітей. Замість зефіру сойкам пропонували привабливого для них хробака, якого вони могли отримати лише у тому разі, якщо зачекають і не їстимуть негайно доступний, але менш привабливий шматок хліба або сиру.
Що обирали сойки?
Усі сойки обирали почекати, щоб отримати більш бажану винагороду, ніж забирати доступну. Максимальний час їхнього очікування варіював від 20 до 320 секунд, у залежності від комбінації ласощів та індивідуальних особливостей, під час яких птахи намагалися навіть не дивитися на хліб або сир перед ними.
Сойка ДжейЛо (JayLo), яка очікувала найдовше: понад п'ять хвилин. Alex Schnell
Порівняння результатів двох тестувань підтвердило залежність інтелекту та самоконтролю. Сойки, які очікували найдовше на бажану винагороду, мали найвищі бали в усіх п'яти тестах на когнітивні здібності. При цьому птахи підлаштовували свою поведінку під умови. У випадках, коли найбільш привабливі ласощі були добре їм видні, але ніколи не відкривався до них доступ, сойки завжди обирали менш бажану, але вже доступну їжу. Тобто, вони очікують довше лише у тому випадку, коли це справді дозволить отримати більшу користь. Таким чином, виявивши зв'язок самоконтролю й інтелекту у представників дуже різних груп тварин, можна припустити її універсальність.
У людей здатність до самоконтролю теж різниться, але її можна покращити. Зокрема, для цього випробовують електричну стимуляцію мозку.