Екзопланета пережила смерть своєї зорі. Така доля може чекати й Землю

У далекій частині Чумацького Шляху виявили землеподібну планету на орбіті білого карлика масою приблизно половина маси Сонця. Оскільки на наше Сонце у майбутньому чекає перетворення на білого карлика, це відкриття показує можливу долю Землі та інших подібних планет. Також воно розповість більше про еволюцію зірок в цілому. Дослідження опублікували в журналі Nature Astronomy.

Викид матерії червоним гігантом, який пізніше перетвориться на білого карлика. Hubble Space Telescope / Wikimedia Commons

Викид матерії червоним гігантом, який пізніше перетвориться на білого карлика. Hubble Space Telescope / Wikimedia Commons

Що чекає на нашу планету в майбутньому?

За прогнозами науковців, за мільярди років наше Сонце перетвориться на червоного гіганта, поглинаючи внутрішні планети, включно з Меркурієм і Венерою. Зрештою, коли за 8 мільярдів років Сонце скине свої зовнішні шари, ставши білим карликом, Земля може опинитися на вдвічі більшій за її поточну орбіті. Чи зможе Земля пережити катаклізм розширення Сонця, поки невідомо, але є ймовірність, що під час втрати маси зорею наша планета може перейти на віддаленішу орбіту й урятуватися.

Це підтверджує відкриття нової землеподібної планети на відстані 4000 світлових років у Чумацькому Шляху. Ще у 2020 році науковці помітили тисячократне збільшення яскравості однієї з зір у центрі Чумацького Шляху, що стало результатом мікролінзування. Це явище відбувається, коли ближча зоря проходить перед далекою і збільшує яскравість далекого світила завдяки своїй гравітаційній силі. Згодом виявилося, що ця система складається з білого карлика масою приблизно половини маси Сонця, землеподібної планети та коричневого карлика, маса якого в 17 разів більша за масу Юпітера.

Екзопланета перебуває на відстані двох астрономічних одиниць від білого карлика, але її тип залишався невідомим через слабке світло білого карлика. Те, що зоря є саме білим карликом, підтвердило спостереження телескопів обсерваторії Keck у 2023. Тоді так і не вдалося зафіксувати випромінювання зорі, а отже вона мала доволі слабке випромінювання, як у зірки, що пережила втрату більшої частини своєї маси. Відкриття цієї планетної системи дає важливі знання про те, як планети можуть переживати фази еволюції своїх зірок, зокрема перехід до білого карлика.

Що відомо про білі карлики

⭐️ Астрономи змогли зафіксувати пару кандидатів на звання найстаріших білих карликів. Вони завершили свою еволюцію близько 10 мільярдів років тому, імовірно, зруйнувавши найближчі планети.

💫 Майже у півтора раза важчого за Сонце білого карлика помітили за тим, що він покинув зоряне скупчення Гіад, — на це вказали дані телескопа «Гая».

🌟 А джерелом надзвичайно повільних радіоспалахів, як вважають астрономи, став намагнічений білий карлик, який тепер посилає радіосигнали раз на 22 хвилини.