Експериментальні ліки для дітей проти прогресуючої осифікуючої фібродисплазії, за якої поступово перетворюються на кістку м'язи та зв'язки, успішно допоміг мишам із проявами цієї недуги. У таких тварин, на відміну від нелікованих, невеликі травми не спричиняли закостеніння м'яких тканин і м'язи нормально загоювалися. Вчені сподіваються, що новий препарат допоможе дітям із прогресуючою осифікуючою фібродисплазією, для яких наразі немає безпечних ліків. Дослідження опубліковане у журналі Science Translational Medicine.
Скелет людини з прогресуючою осифікуючою фібродисплазією. Vandana Ahluwalia et al. / Indian Journal of Musculoskeletal Radiology, 2022
Який недолік у вже наявних ліках проти захворювання?
Прогресуюча осифікуюча фібродисплазія, спричинена мутованим геном білка ALK2, уражає лише одну людину з приблизно 2 мільйонів, але її прояви є настільки виснажливими, що понад 10 компаній у всьому світі намагаються знайти проти неї дієві ліки. Хвороба дає про себе знати вже після дворічного віку, коли на невеликі травми від частих падінь та поранень, звичних у дитинстві, м'які тканини реагують не загоєнням, а стимуляцією закостеніння. Прогресування хвороби неможливо зупинити та з часом доходить до того, що людина не може самостійно пересуватися, а згодом і дихати через наростання кістки на нормальний скелет.
Єдиними ліками проти захворювання наразі є схвалений минулого року у США паловаротен, що допомагає сповільнити закостеніння. Однак він підходить лише для використання у дорослих, коли м'язи вже значною мірою перетворилися на кістки, оскільки у дітей він спричиняє порушення росту. Це відбувається через те, що сполука пригнічує не лише дефектний білок ALK2, а й критично важливі для нормального розвитку білки. Між тим, діти з цією хворобою особливо вразливі, оскільки їм протипоказані ін'єкції, навіть вакцини, укол від яких може стимулювати закостеніння. Тому в новій роботі науковці представили та протестували на мишах засіб із більш вибірковим ефектом, що зв'язується прицільно з патологічним білком, зменшуючи ризик впливу на інші молекули.
Як подіяв препарат проти захворювання?
Науковці проаналізували обширну базу даних малих молекул на наявність сполуки, яка зможе пригнічувати специфічно білок, що є наслідком найпоширенішої мутації ALK2. Так вони виявили потенціал у речовини BLU-782. Випробування у пробірці підтвердили, що вона зв'язується з ALK2, причому у 15 разів частіше, ніж з іншими типами білків ALK.
Утворення кісткової тканини у мишей після травми м'яза. Зверху - неліковані, два нижня рядки - ліковані препаратом BLU-782, посинаючи з 4 та 6 дня від травми. Alison J. Davis et al. / Science Translational Medicine, 2024
Надалі BLU-782 у вигляді орального препарату випробували на 43 мишах із найпоширенішою мутацією ALK2, що призводить до прогресуючої осифікуючої фібродисплазії. Тварин щипали за м'яз на нозі, вводили ін'єкцію або ламали кістку на нозі, щоб спричинити закостеніння у відповідь на травму, а відтак спостерігали, як діятиме експериментальний засіб. У нелікованих тварин за наступні два тижні на місці травми утворилося кісткове розростання, а відтак і по всьому тілу, спричинивши зрештою смерть. Але у мишей після BLU-782 зайва кісткова тканина як реакція на травму взагалі не утворилася, а натомість тканини демонстрували нормальний процес загоєння.
Які перспективи вбачають у новому препараті?
Дослідження дає надію, що для пацієнтів з прогресуючою осифікуючою фібродисплазією з'явиться нове дієве та безпечне лікування. У дослідах на мишах засіб зі 100-відсотковою ефективністю зумів запобігти патологічному окостенінню після травм м'яза, однак він не вплинув на вже наявну зайву кісткову тканину. Це означає, що засіб найкраще було б застосовувати на якомога більш ранньому етапі хвороби, щоб недопустити знерухомлення суглобів.
Але наскільки безпечним буде постійне використання BLU-782 у пацієнтів, покажуть лише наступні досліди за участі пацієнтів. Власне, BLU-782 під назвою фідрісертіб вже почали випробовувати на добровольцях.
- Патологічне окостеніння відоме навіть з людських решток, яким 100 000 років. Саме такого віку були останки людини, у якої діагностували закостеніння внутрішнього вуха, яке мало спричинити глухоту.