«Джеймс Вебб» роздивився пил всередині карликової галактики

Космічний телескоп «Джеймс Вебб» отримав світлину сусідньої до нас карликової галактики Барнарда, на якій у деталях можна роздивитися розподіл у ній газу й пилу. Спостереження телескопа допоможуть астрономам зрозуміти, як розвивалися найперші галактики у Всесвіті, адже вони, як і галактика Барнарда, утворили зорі без значних запасів важких елементів. Зображення галактики опубліковане на сайті Європейської космічної агенції, присвяченому роботі «Джеймса Вебба».

Зображення галактики Барнарда, створене об'єднанням знімків, які телескоп отримав за допомогою інструментів NIRCam і MIRI. Зеленим і жовтим позначено газ і пил, червонуватим —області зореутворення, а помаранчевим — далекі фонові галактики. ESA / Webb, NASA & CSA, M. Meixner

Зображення галактики Барнарда, створене об'єднанням знімків, які телескоп отримав за допомогою інструментів NIRCam і MIRI. Зеленим і жовтим позначено газ і пил, червонуватим —області зореутворення, а помаранчевим — далекі фонові галактики. ESA / Webb, NASA & CSA, M. Meixner

Чим астрономам цікава ця галактика?

Галактика Барнарда, або NGC 6822, знаходиться всього у 1,6 мільйона світлових років від нас та належить до карликових галактик — її діаметр оцінюють всього у сім тисяч світлових років. Для порівняння, діаметр нашої Галактики складає понад 105 тисяч світлових років. Завдяки тому, що «Джеймс Вебб» спостерігав за NGC 6822 у ближньому та середньому інфрачервоному діапазонах, на знімку можна побачити, як зорі у галактиці огортає газ і пил — на світлині його зображено у зеленувато-жовтих кольорах. Він може стати джерелом для зоряних колисок — щільних газопилових хмар, де народжуються нові світила. На знімку «Джеймса Вебба» такі області зореутворення зображені червоними кольорами.

Порівняно з іншими сусідніми до Чумацького Шляху галактиками, NGC 6822 характеризується дуже низькою металічністю, тобто низьким вмістом елементів, важчих за водень і гелій. Зазвичай вони утворюються у ході зоряної еволюції, наприклад, коли світила спалахують надновими. Тому і в галактиках, які з'явилися невдовзі після появи Всесвіту, таких елементів небагато. Астрономи сподіваються, що спостереження за NGC 6822 допоможуть їм краще зрозуміти, як народжувалися зорі у найперших галактиках.

Зображення галактики у середньому інфрачервоному діапазоні, отримане інструментом MIRI. У цьому діапазоні краще видно газ і пил, більш холодні області якого на знімку позначені блакитним, а тепліші, де знаходяться області зореутворення, — помаранчевим. ESA / Webb, NASA & CSA, M. Meixner

Зображення галактики у середньому інфрачервоному діапазоні, отримане інструментом MIRI. У цьому діапазоні краще видно газ і пил, більш холодні області якого на знімку позначені блакитним, а тепліші, де знаходяться області зореутворення, — помаранчевим. ESA / Webb, NASA & CSA, M. Meixner

  • Раніше ми розповідали, як «Джеймс Вебб» виявив космічні пилосховища — резервуари пилу, який утворили спалахи наднових. Його відкриття підтвердило уявлення про те, що саме наднові наповнили ранній Всесвіт необхідним для появи нових зір пилом.

👋 Підпишіться на наш телеграм-канал чи інстаграм та не пропускайте найцікавіше зі світу науки!