Космічний телескоп «Джеймс Вебб» виявив поблизу двох близьких до нас наднових пилові резервуари — утворені вибухом зорі структури з пилу масою до 0,04 маси Сонця. Відкриття підтверджує здогадки про те, що саме спалахи наднових наповнили ранній Всесвіт пилом, необхідним для появи нових зір. Результати досліджень опубліковані у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Наднові SN 2004et і SN 2017eaw у галактиці NGC 6946, яку спостерігав телескоп. NASA, ESA, CSA, Ori Fox (STScI), Melissa Shahbandeh (STScI)
Навіщо потрібен пил від наднових?
Космічним пилом називають дрібні частинки розмірами до кількох мікронів, які містять вуглець, кисень, кремній та залізо. Вважається, що на пил припадає близько 1-2 відсотків всієї баріонної маси Всесвіту. Він бере участь у формуванні планет, поповнює галактики і сприяє у них зореутворенню, однак досі лишається невідомим, звідки протягом історії Всесвіту пил утворювався.
Протягом десятиліть вважалося, що основним джерелом пилу є наднові — спалахи масивних світил, що переживають колапс ядра і генерують пил з власної речовини, взаємодіючи з простором навколо. Втім, досі спостереження не знаходили резервуарів пилу навколо наднових, маси яких було б достатньо, щоб пояснити його вміст у Всесвіті. Виявити нові докази участі наднових у створенні космічного пилу вдалося «Джеймсу Веббу», який розгледів велику кількість пилу навколо наднових SN 2004et і SN 2017eaw з нашої сусідньої галактики NGC 6946 на відстані 22 мільйонів світлових років від Землі.
Що побачив «Джеймс Вебб»?
Телескоп спостерігав сліди вибуху SN 2004et і SN 2017eaw через 18 і 5 років після події відповідно. Його чутливості виявилося достатньо, щоб знайти в інфрачервоному діапазоні тепло від двох резервуарів пилу: навколо SN 2004et «Джеймс Вебб» побачив пилу на 0,014 маси Сонця, а навколо SN 2017eaw — на 0,04 маси Сонця. Пилосховище SN 2017eaw є другим за масою з відкритих резервуарів пилу навколо наднових, зазначають астрономи.
Зображення наднових, отримане інструментом MIRI. NASA, ESA, CSA, Ori Fox (STScI), Melissa Shahbandeh (STScI)
Через те, що пил досі нагрівається під впливом ударної взаємодії з навколозоряним середовищем, його температура складає 100-150 кельвінів. На думку вчених, пилу може бути ще більше, враховуючи, що частина його охолонула, а частина — прихована.
Раніше ми розповідали, як за допомогою «Джеймса Вебба» астрономи знайшли найдавніші складні органічні молекули у космосі — їх зберегла галактика, яка існувала вже через 1,46 мільярда років після Великого вибуху