Донор сперми з геном ризику раку передав мутацію 23 своїм дітям. У 10 виявили цю хворобу

У Європі виявили донора сперми з рідкісним геном, що підвищує ризик раку, — і він уже став біологічним батьком принаймні 67 дітей у восьми країнах. Він устиг передати 23 своїм нащадкам ген підвищеного ризику раку, через що щонайменше десятеро з них захворіли на рак. Через це науковці закликають зменшити максимальну кількість дітей, яких дозволено зачати з використанням сперми одного донора. Доповідь про це представили на конференції Європейського товариства генетики людини.

Ілюстрація поміщення сперматозоїда в яйцеклітину під час штучного запліднення. Lars Neumann / Getty Images

Як чоловіка з геном підвищеного ризику раку допустили до донорства сперми?

Медики почали розслідувати випадки раку тоді, коли батьки двох дітей, зачатих за допомогою штучного запліднення, звернулися до клініки репродуктивної медицини після виявлення в їхніх дітей раку, спричиненого рідкісною генетичною мутацією. Пізніше Європейський банк сперми підтвердив, що ця мутація в гені TP53 походила зі сперми одного донора. У 2008 році, коли чоловік став донором сперми, про зв’язок цього гена з ризиком раку було невідомо та й не було можливості перевіряти геном кожного донора. Крім того, сам чоловік був здоровим на момент донації.

Банк сперми відмовився розголошувати, біологічним батьком скількох дітей цей чоловік став за 2008-2015 роки, але повідомив клініки репродуктивної медицини про ризики для дітей, зачатих із його сперми. Хоча це число не може бути більшим за 75, адже це є верхньою межею дозволених зачать з використанням сперми одного донора, але така велика кількість біологічних дітей посприяла поширенню шкідливого гена TP53. У дітей, які виявилися його носіями, виявляли такі типи раку, як лейкемія та негоджкінська лімфома, що є схильними до повторної появи в пацієнтів.

На щастя, шкідлива мутація не передалася усім дітям цього донора та не в усіх спричинила рак. Однак для уникнення таких випадків медики закликають зменшити ліміт використання сперми одного донора для зачаття дітей, оскільки неможливо перевірити донора на всі можливі гени, що підвищують ризик серйозних хвороб.

Як донори впливають на життя реципієнтів їхніх органів і тканин

🙅‍♀️ Досі науковці вважали, що використання яйцеклітини від донорки під час штучного запліднення може захистити дітей від хвороб, що успадковуються через мітохондрії матері. Але виявилося, що це не завжди так.

🩸 Також вважалося, що стать донора крові впливає на шанси реципієнтів на виживання. Утім з’ясувалося, що навіть отримання крові від донора іншої статі не збільшує смертність пацієнтів.

🤯 Американський ветеран Другої світової та Корейської воєн став найстарішим посмертним донором внутрішніх органів. Коли він помер у віці 98 років, його родина пожертвувала печінку чоловіка для 72-річної пацієнтки.