Екстракорпоральне запліднення з використанням статевих клітин від трьох людей може не запобігати передачі мітохондріальних хвороб від матері до дитини, показує дослідження у журналі Fertility and Sterility. В однієї дитини з шести, попри метод, половина мітохондрій походили від матері, а не донора.
Навіщо створювати ембріони з клітин трьох людей?
Низка спадкових захворювань спричинені мутацією не в ядерній ДНК, а в ДНК мітохондрій. Оскільки мітохондрії завжди передаються дітям від матері, бо наявні в яйцеклітині, то для уникнення передачі пов'язаного з ними захворювання запліднення можуть проводити in vitro. У такому разі з материнської статевої клітини забирають ядро і переносять його у донорську яйцеклітину зі здоровими мітохондріями, з якої власне ядро попередньо вилучили. Відтак статеву клітину, що фактично походить від двох жінок, запліднюють сперматозоїдом батька. Але як показало нове дослідження вчених з Іспанії, Греції та США під керівництвом репродуктологів Оксфордського університету, метод не завжди спрацьовує і іноді залишає ризик передачі небезпечних мітохондріальних мутацій.
Яким чином мітохондрії матері збереглися?
Відкриття зробили, коли науковці проаналізували результати спостереження за шістьма дітьми, які народилися після вищеописаного методу запліднення, однак у матерів яких не було мітохондріальних вад (пари страждали від невизначеної причини безпліддя). У перші два роки життя, які охоплювало дослідження, розвиток дітей нічим не відрізнявся від норми. І вони, як і слід, успадкували ядерну ДНК від матері та батька. П'ятеро дітей мали 99 відсотків мітохондріальної ДНК від донора яйцеклітини, однак в однієї ситуація виявилася непередбаченою. На момент народження дитина мала 30-60 відсотків мітохондріальної ДНК від матері, а не донора.
На момент запліднення частка материнських мітохондрій, яка неминуче передалася в донорську яйцеклітину, складала менше одного відсотка й не загрожувала проблемами зі здоров'ям навіть за наявності мутацій. Однак при ембріональному розвитку їхня кількість стрімко зросла. Подібне раніше спостерігали у лабораторних умовах з людськими ембріональними клітинами, які отримали після запліднення з трьома клітинами. Але це перше дослідження, яке показує, що материнські мітохондрії можуть відновитися у великій кількості і в реальних дітей. Це ставить під сумнів доцільність використання методу заміщення мітохондрій з метою недопустити передачі мітохондріальних вад від матері дітям.