Дослідження американських вчених свідчить, що більші рівні цукрозамінника еритритолу у крові пов'язані з вищим ризиком інфаркту та інсульту у трирічний період. А лабораторні тести показали, що за зв'язком може стояти здатність еритритолу спричиняти агрегацію тромбоцитів, зазначають автори у журналі Nature Medicine.
Sixteen Miles Out / Unsplash
👋 Підпишіться на наш телеграм-канал!
Що це за цукрозамінник?
Еритритол — поширена харчова добавка, що її додають до різноманітних страв і напоїв, коли прагнуть зменшити або й узагалі уникнути використання цукру. У низьких концентраціях він наявний у фруктах і овочах, однак у складі продуктів його кількість більш ніж у тисячу разів вища та іноді складає до 60 відсотків усієї ваги виробу. Це через те, що еритритол не такий солодкий, як цукор.
Як і багато інших штучних підсолоджувачів, еритритол майже не метаболізується в організмі людини, тож вважається некалорійним, що сприяє його поширенню у галузі дієтичного харчування. Однак непоживність не завжди означає інертність. Недавні дослідження показали, що найпоширеніші підсолоджувачі здатні змінювати кишковий мікробіом та навіть погіршувати контроль рівня глюкози у крові, що ставить під сумнів їхню безпечність для людей із діабетом. Вчені Дослідницького інституту Лернера взялися за вивчення ризиків, що його може мати вживання еритритолу для серцевого здоров'я, яке часто оминають у подібних вивченнях.
Яку перевірку пройшов цукрозамінник?
Дослідники зіставили результати обстеження 4 139 дорослих людей зі США та Європи із рівнем підсолоджувачів, особливо еритритолу, у їхній крові. Результати показали, що концентрація цукрозамінника корелює із ризиком таких серцевосудинних захворювань як інфаркт чи інсульт та смертю від них у найближчі три роки. В учасників, що входили до чверті з найвищими показниками еритритолу ризик недуг був на 80-120 відсотків вищим, ніж у чверті учасників із найнижчими показниками.
Лабораторні досліди вказали на можливу причину зв'язку цукрозамінника з серцевосудинними хворобами. Коли вчені взяли плазму крові від здорових добровольців та додали до неї еритритол у концентрації, що її виявляли у людей у попередньому дослідженні, це призводило до агрегації тромбоцитів дозозалежним чином. При повторенні досліду з цільною кров'ю еритритол так само показав здатність спричиняти утворення тромбів. Хоч результати ще потрібно перевірити, але вони наводять на думку, що еритритол може бути не просто пов'язаних із серцевосудинними хворобами, а й призводити до них через сприяння тромбоутворенню.
Відтак науковці запросили вісьмох здорових добровольців випити напій, підсолоджений еритритолом, і здати до та після цього кров. Аналіз показав, що після споживання підсолоджувача його концентрація у крові зросла у тисячу разів і залишалася високою ще дві доби. При цьому рівні еритритолу були значно нижчими за ті, що у дослідах спричиняли агрегацію тромбоцитів. Через це автори наголошують на потребі наступних досліджень, які з'ясують довготривалі наслідки та безпечність вживання харчової добавки.