Ізраїльські науковці засумнівалися у безпечності приймання штучних підсолоджувачів, особливо для людей із цукровим діабетом. Їхнє дослідження показало, що чотири найпоширеніші цукрозамінники змінюють кишковий мікробіом, а сукралоза й сахарин завдяки цьому можуть погіршувати контроль рівня глюкози в крові. Результати опубліковані в журналі Cell.
Towfiqu barbhuiya / Unsplash
Штучні підсолоджувачі вважаються інертними за дією сполуками, які не засвоюються організмом, а тому є не калорійними і не спричиняють підвищення рівня глюкози у крові. Через це їх обирають люди, які борються з ожирінням або мають цукровий діабет. Утім, вчені Інституту Вейцмана дійшли висновку, що підсолоджувачі можуть бути не такими вже нейтральними аналогами цукру.
Науковці перевірили на 120 добровольцях вплив на рівень глюкози у крові чотирьох поширених підсолоджувачів, що їх приймали у межах рекомендованих доз: аспартаму, сахарину, сукралози та стевії. Аспартам і стевія не спричинили помітного ефекту на регуляцію рівня цукру, однак вже за тиждень приймання сахарину й сукралози в учасників погіршилися показники глюкозотолерантного тесту, під час вимірюється збільшення рівня глюкози у крові після прийняття великої дози цукру й визначається на основі цього здатність його регулювати. Після сахарину й сукралози показники глюкози були вищими й трималися довше, ніж після вживання інших підсолоджувачів чи глюкози. Як з'ясувалося у наступних дослідах, дія підсолоджувачів опосередкована мікробіомом кишківника, у якого змінюється під їхнім (усіх чотирьох досліджених сполук) впливом співвідношення бактерій. Зокрема, коли мишам пересадили кишкову мікрофлору від людей після приймання цукрозамінників, у них спостерігали подібні результати глюкозотолерантного тесту, як у донорів. Механізм цього впливу і його наслідки для здоров'я поки що невідомі, але вчені планують і далі досліджувати описане явище.