Генетичні варіанти, які у чоловіків пов'язані з бісексуальною поведінкою, виявилися пов'язаними і з більшою схильністю ризикувати. Останнє, зі свого боку, також пов'язано з більшою кількістю нащадків. Це може пояснити, чому генетичне підґрунтя бісексуальності не усунулося з людської популяції як безкорисне, пише сайт журналу Science. Дослідження опублікували у журналі Science Advances.
Sangharsh Lohakare / Unsplash
Що зацікавило вчених у сексуальній поведінці?
Якщо оцінювати з позиції еволюційного процесу, то гомосексуальна поведінка, яка відомо, що принаймні частково має генетичне коріння, не несе користі, оскільки призводить до меншої кількості потомства. Через це вона мала б із часом цілком витіснитися генетичними варіантами, які сприяють більшій кількості нащадків. Між тим, від 2 до 10 відсотків людей практикують секс із представниками своєї ж статі. Чому природний добір не призвів до усунення цієї поведінки у людських популяціях — лишається відкритим питання, дослідити яке взялися науковці Мічиганського університету, проаналізувавши геном 452 557 британців.
Що знайшли у генах?
Найперше, дослідники підтвердили, що гомосексуальна поведінка, очевидно, пов'язана з меншою кількістю дітей. Якщо на гетеросексуальних учасників припадало у середньому 1,86 дитини, то на бісексуальних — 1,32, а на виключно гомосексуальних — 0,48. Однак дослідження також виявило, що хоч генетично бісексуальність та гомосексуальність мають подібні риси, але обумовлюються різними генетичними варіантами, через що їх не можна розглядати як одне й те ж.
Ще одним відкриттям стало те, що генетично бісексуальна поведінка пов'язана з більшою схильністю до ризиків у чоловіків. Ризикова поведінка, зі свого боку, виявилася пов'язаною з більшою кількістю дітей і часто була присутня у гетеросексуальних чоловіків, які також мали генетичні риси бісексуальності. При цьому коли з розрахунків усунули вплив генів бісексуальності, зв'язок із більшою кількістю дітей зникав. Із цього вчені зробили висновок, що генетичні варіанти, які пов'язані з бісексуальністю, одночасно пов'язані і з ризиковістю. Оскільки ризиковість може сприяти збільшенню кількості статевих партнерів, то і ймовірність стати батьком буде більшою.
Автори дослідження припускають, що бісексуальність у чоловіків може бути побічним ефектом природного добору, який сприяв закріпленню ризикованих рис особистості. У такому разі стає зрозуміліше, як бісексуальність дожила до нашого часу. Однак дослідження не пояснює, чому дотепер зустрічається гомосексуальність. Можливо, що генетичні варіанти гомосексуальності мають переваги для виживання, через які продовжують підтримуватися добором. Та науковці відмічають, що їхні результати є попередніми і вказують на можливий, але найімовірніше не єдиний, механізм, що стоїть за сексуальною поведінкою людей.