Самиці водяного буйвола подружилися завдяки схожості в рисах характеру, таких як соціальна напруженість і домінантність. Таку схожість називають особистісною гомофілією, і раніше вважали, що вона є передумовою соціальних зв’язків лише у приматів, зокрема людей. Утім, як виявилося у дослідженні на буйволах, принцип особистісної гомофілії пояснює вибір дружніх партнерів навіть у не споріднених із приматами видів тварин. Нове відкриття може знайти застосування для покращення умов утримання тварин у неволі та відновлення їх популяцій у природі. Дослідження опублікували в журналі iScience.
Буйволиці у чорному прямокутнику мають безпосередній контакт, а у червоному — знаходяться поруч одна з одною. Обидві ці риси є виявленням міцних соціальних зв'язків. Bhattacharjee et al. / iScience, 2024
Як дізналися про дружбу буйволиць?
Зоологи спостерігали за дикою популяцією водяних буйволів (Bubalus bubalis) на острові поблизу Гонконга, яка включала 30 самиць. Ступінь соціальних зв’язків між ними, тобто дружбу, визначали за частотою фізичних контактів і просторовою близькістю, тобто перебуванням поруч, адже буйволи не займаються грумінгом, який у приматів є одним із проявів соціального зв’язку. Як виявилося, найкраще соціальні зв’язки буйволів передбачала саме просторова близькість під час відпочинку, пересування чи харчування, а кількість контактів була менш вагомим маркером дружньої поведінки буйволиць.
Науковці вивчали три риси характеру буйволиць: соціальну напруженість, тобто уникання інших членів стада чи наближення до них, домінантність, тобто взаємодії з іншими буйволами, та пильність, тобто реакцію на загрози під час відпочинку та пересування. Вони встановили, що, на відміну від соціальної напруженості та домінантності, пильність як риса характеру не мала впливу на дружбу між буйволицями. Не впливали на вибір друзів і вік, ранг і родинні зв’язки буйволиць. Ці результати показують, як формуються основи близьких соціальних стосунків у буйволів і, потенційно, інших копитних. Але для розуміння їхньої еволюції та подібності з дружбою в інших груп тварин, таких як примати, потрібні подальші дослідження.
Що наука каже про дружбу у тварин
🦒 Товариські самиці інших копитних, жирафів, отримали більші шанси на виживання, порівняно з тими, що не мали міцних соціальних зв’язків.
🐒 У самців шимпанзе наявність більшої кількості друзів пов’язали з кращим репродуктивним успіхом. Це може збільшувати їхні успіхи у залицянні до самиць та знижувати конкуренцію.
👃 А от люди виявилися більш схильними обирати собі в друзів тих, хто пахне подібно до них, а незнайомі люди — краще ставитися одне до одного, якщо пахнуть схоже.