Світлові спалахи в атмосфері Венери насправді є не блискавками, а слідами від дрібних небесних тіл, що згорають, — метеорами. Так вважають американські астрономи, які проаналізували космічні і наземні спостереження за Венерою. На їхню думку, загроза удару блискавкою на планеті настільки низька, що майбутні венеріанські місії навіть не потребують захисту від них. Дослідження опубліковане у Journal of Geophysical Research: Planets.
Зображення Венери, отримане японською орбітальною станцією «Акацукі». JAXA
Звідки виникли здогадки про блискавки на Венері?
Кожну секунду по всій земній кулі виникають сотні спалахів блискавок через накопичення полярних зарядів у хмарах. Венеріанська атмосфера набагато щільніша за атмосферу Землі чи Марса та складається переважно з вуглекислого газу і хмар з сірчаної кислоти. Попри інакший хімічний склад, астрономи вважають, що і на Венері можуть зароджуватися блискавки аналогічно тому, як вони виникають на Землі. Така погода могла б створити у венеріанських хмарах унікальні хімічні умови, які могли б навіть бути придатними для життя. Тому вже десятиліття науковці шукають докази існування блискавок на Венері.
Чому за спалахи блискавок прийняли метеори?
Основними свідченнями блискавок є оптичні спалахи в атмосфері планети, які регулярно спостерігають орбітальні і наземні телескопи. Частину цих даних, зібраних японською космічною станцією «Акацукі» та наземною обсерваторією «Маунт Біґелоу» (Mt. Bigelow), проаналізували астрономи з Аризонського університету, щоб спростувати чи підтвердити їхню блискавкову природу. Науковці виявили, що в атмосфері Венери апарати реєстрували до сотні тисяч спалахів на рік, які виникали на висоті ста кілометрів над поверхнею планети.
Утім, характер цих спалахів, зокрема їхня швидкість і близькість один до одного, вказують на те, що вони утворені не розрядом у хмарах Венери, а згорянням у них дрібних небесних тіл. Оцінка астрономів збігається з очікуваною кількістю метеороїдів, що потраплятимуть в атмосферу Венери. Тому майбутнім місіям не слід боятися ані блискавок, ані метеороїдів, які згорають достатньо високо у хмарах, підсумовують науковці
- Японська станція «Акацукі» раніше виявила в атмосфері Венери цілих 13 гігантських хмар за сто днів. Вони допомогли астрономам краще зрозуміти динаміку руху атмосферних мас на планеті.