Більш ніж дві третини системних побічних реакцій після першої вакцинації проти ковіду й понад половини після другої виникають через самонавіювання та очікування поганого самопочуття, тобто через ефект ноцебо. До такого висновку дійшли науковці зі США та Німеччини, коли проаналізували випадки побічних ефектів у 45 тисяч учасників клінічних випробувань вакцин проти коронавірусу. Дослідження опубліковане в журналі JAMA Network Open.
Чому самонавіювання запідозрили у спричиненні побічних реакцій?
Експерти, зокрема Всесвітньої організації охорони здоров'я, запевняють, що важливим кроком на шляху до подолання пандемії COVID-19 є високий рівень вакцинації населення проти коронавірусу. Однак попри те, що вакцини, ефективність і безпечність яких перевірена у дослідженнях з великою кількістю учасників, доступні вже більш як рік, багато людей все ще не поспішають щепитися. Серед них значну частку представляють ті, хто побоюється виникнення пов'язаних з вакцинацією побічних ефектів. Одне з минулорічних досліджень показало, що 47 відсотків опитаних занепокоєні через потенційні негативні наслідки після вакцини проти ковіду. Між тим, є дані, що сам страх перед медичними втручаннями посилює або навіть може спричиняти побічні ефекти після них. Таке явище, коли негативні наслідки лікування спричинені очікуванням негативних реакцій, називають ефектом ноцебо. Група дослідників із Гарвардської медичної школи та Марбурзького університету імені Філіппа вирішили перевірити, чи може ноцебо бути відповідальним і за побічні дії вакцини проти коронавірусу.
Як вивчали причини побічних ефектів вакцинації?
Оскільки зараз проведено вже немало досліджень дії вакцин проти ковіду, то автори нової роботи обрали для пошуку відповідей метааналіз. Для цього вони відібрали рандомізовані клінічні дослідження вакцин проти COVID-19, які проводилися на підлітках старше 16 років та дорослих і публікувалися англійською мовою. При цьому важливо було, щоб обрані роботи включали в себе спостереження за учасниками щонайменше протягом семи днів після ін'єкції та введення частині учасників плацебо (наприклад, сольового розчину), а також описували окремо побічні ефекти в контрольній та експериментальній групах. Зрештою в аналіз увійшли дані з 12 досліджень, у яких разом узяли участь 45 380 учасників.
Що вдалося з'ясувати про природу побічних ефектів вакцин?
У групах плацебо частка людей, які повідомили щонайменше про один системний побічний ефект (наприклад, втому або головний біль) після отримання першої ін'єкції, склала 35,2 відсотка. 16,2 відсотка людей із цих груп повідомили про хоча б один побічний ефект місцевого прояву (наприклад, біль у місці ін'єкції). Водночас у групах вакцини принаймні одну системну реакцію відмітили у 46,3 відсотка учасників, а хоча б одну місцеву — у 66,7 відсотка. Із цього вчені роблять висновок, що ноцебо відповідальне за приблизно 76 відсотків системних побічних дій після першої дози вакцини, і за близько 24,3 відсотка місцевих.
Після другої ін'єкції побічні реакції в групах плацебо проявлялися рідше. Про системні прояви повідомили 31,8 відсотка учасників, а про місцеві — 11,8 відсотка. Натомість у групах вакцини частка людей, які стикнулися із побічними ефектами, після другого щеплення зросла. Так, системних ефектів зазнали 61,4 відсотка учасників, а місцевих — 72,8. Розрахунки вказують, що після другої вакцини проти ковіду 51,8 відсотка системних і 16,2 відсотка місцевих побічних дій зумовлені ноцебо.
Хоча для впевненості потрібно провести додатковий, масштабніший метааналіз, автори припускають, що зазначення побічних дій, які найімовірніше можуть проявитися у пацієнта після щеплення, на брошурах та в бесіді з лікарем, можуть посилювати тривогу й очікування нездужання, що дійсно призведе до появи побічних дій, які помилково припишуть вакцині, а не ноцебо. Попри це, вчені вважають важливим повідомлення пацієнтів про потенційні зміни у їхньому самопочутті після щеплення, і водночас закликають більше розповідати про явище ноцебо. Наприклад, вказувати у брошурах інформацію про те, що у групах плацебо теж виникають побічні ефекти, які, ймовірно, спричинені хвилюванням та тривогою. Науковці сподіваються, що такі дії допоможуть боротися із сумнівом людей щодо вакцин проти коронавірусу.