Аналіз понад ста досліджень на тему споживання морськими тваринами пластикового сміття показав, що більшість морських черепах, китоподібних та риб мають пластикове забруднення у своїх тілах. Найчастіше тварини споживають білий пластик, особливо мікроволокна, а найбільше сміття виявили в організмах тварин Середземного моря та північно-східного Індійського океану, йдеться у статті журналу Global Change Biology.
Чим небезпечне поширення пластику?
Пластикове забруднення є одним із найпомітніших слідів, що ми, люди, залишаємо після себе. Але така величезна кількість пластику у довкіллі не може бути безслідною для живих організмів - чимало досліджень продемонстрували його шкідливий вплив на ріст, розмноження та виживання організмів. Особливо загрозливою є ситуація зі сміттям в океані, де утворилися цілі скупчення відходів людини. У такому смітті морські тварини ризикують заплутатися чи втратити своє оселище. А на додачу нерідкісними є випадки проковтування тваринами небезпечних пластикових предметів. Дослідження вказують, що у такий спосіб пластик вже давно потрапив у харчові мережі та навіть доходить до людського організму. Але ці дослідження є доволі розсіяними через використання різних методологій, тож не дають побачити загальну картину. Через це вчені з Іспанії та Куби вирішили упорядкувати наявні знання.
Що вони зробили?
Група вчених проаналізувала 112 досліджень на тему споживання тваринами пластику, опублікованих за останнє десятиліття. У процесі вони звертали увагу на пластикові частинки різного розміру - від 5 міліметрів до більших. У 80 наукових роботах вивчали шлунково-кишковий тракт тварин, інші ж включили також розтин тканин, щоб виявити пластмасу в різних частинах тіла.
Які результати дослідження?
Аналіз виявив, що 66 відсотків морських черепах мали білий мікро- та макропластик у своїх системах органів. А в 55 відсотків черепах наявні були також пластикові мікроволокна, які зазвичай вимиваються при пранні з синтетичного одягу. Значна кількість саме білого пластику не здивувала науковців, оскільки сміття цього кольору може нагадувати черепахам медуз, що є їхнім основним раціоном. Мікроволокна знайшли й у 80 відсотків китоподібних, до яких входять, зокрема, кити та дельфіни, та 67 відсотків риб.
Найбільший рівень пластику - у тілах тварин в Середземному морі, яке вважається найзабрудненішим у світі, та північно-східному Індійському океані. А чи не найчастішими пластиковими забруднювачами, які поїдаються великими морськими тваринами, є саме волокна з тканин. У деяких регіонах цих водойм стічні води не піддаються належному очищенню, тож мікроволокна з пральних машин, як і більше пластикове сміття, легко може потрапити до моря та організмів тварин.
Синтетичний одяг є величезним джерелом мікропластикового забруднення. За останні приблизно 70 років прання одягу забруднило довкілля більш ніж 5 мільйонами тонн пластикових мікроволокон.