Прогулянка на природі зменшила пов'язану зі стресом активність амигдали

Проведення часу на природі може зменшувати стрес завдяки зниженню активності амигдали — пов'язаної зі стресовою реакцією частиною мозку. Про таке пишуть німецькі вчені у журналі Molecular Psychiatry після того, як порівняли активність мозку людей у стані стресу після годинної прогулянки в лісі або великому місті.

Jordan Sanchez / Unsplash

Jordan Sanchez / Unsplash

Як пов'язана природа й самопочуття?

Дослідники вже неодноразово виявляли зв'язок між ментальним здоров'ям людини та довкіллям. Зокрема, більша кількість дерев в оточенні сприяє здоров'ю мозку у дітей, показало минулорічне дослідження. Та і дорослі люди зазвичай відмічають, що почуваються більш розслаблено й відновлено після проведення часу на природі. Наразі не зовсім відомо, які нервові механізми стоять за заспокійливою дією природного середовища на людину. І це спонукало науковців Інституту людського розвитку імені Макса Планка провести власні дослідження.

Як визначали вплив природи на роботу мозку?

До участі запросили 63 дорослих добровольців, яких спочатку просили заповнити опитувальники, підібрані у такий спосіб, щоб спровокувати соціальний стрес. Після цього їм провели два МРТ-сканування головного мозку, між якими відвели на годинну прогулянку жвавою вулицею Берліна або заміським лісом.

Які зміни в мозку спричинила прогулянка?

Вчені звертали увагу на ділянки мозку, що пов'язані зі стресовою реакцією, як-от амигдала. І з'ясувалося, що після прогулянки по лісу в учасників помітно зменшується активність амигдали. Однак у тих, що гуляли містом, вона залишалася такою ж високою, як до неї, тобто після спричинення соціального стресу.

Автори роблять висновок, що прогулянки на природі справді можуть зменшувати стрес і заспокоювати. У такому разі регулярне відвідування природних середовищ може сприяти збільшенню стресостійкості й слугувати профілактикою психічних розладів, зокрема таких, що їх пов'язують із життям у містах, як-от тривожності й шизофренії.