Червоному надгіганту Бетельгейзе — одній з найяскравіших зір нашого неба — лишилося існувати всього кілька десятиліть, вважають астрономи з Японії і Швейцарії, які аналізували коливання яскравості зорі. Вже скоро вона зникне у спалаху наднової, і цей спалах буде найближчим спалахом наднової в історії Землі. Дослідження прийняте до публікації у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society і доступне на arXiv. Однак, колеги вчених з ними не погоджуються, та вважають, що нова оцінка сумнівна.
Художнє зображення Бетельгейзе. ESO / L. Calçada
Що відбувається з Бетельгейзе?
Доля Бетельгейзе, яка знаходиться на відстані 600-700 світлових років від Землі, вже вирішена — вона неминуче перетвориться у наднову. Але лишається питання, коли це відбудеться — оцінки вчених коливаються у діапазоні від кількох тисяч до десятків тисяч років. Астрономи намагаються зрозуміти, на якій стадії еволюції знаходиться зоря, спостерігаючи за її коливаннями.
То скільки зорі залишилося?
Астрономи з Тохокуського університету та Університету Женеви зосередилися на періодичності коливання яскравості Бетельгейзе. Як і у більшості червоних надгігантів, яскравість у Бетельгейзе змінюється, але нерегулярно через перенесення речовини у конвекційних комірках на поверхні зорі а також зміни температури, тиску та щільності в різних шарах світила.
У Бетельгейзе виділяють чотири періоди пульсації тривалістю 2 200, 420, 230 та 185 днів. Досі вважалося, що період у 420 днів є первинним та відбиває радіальні пульсації Бетельгейзе, тобто процеси стискання-розширення зорі відносно її центру, тоді як інші періоди зміни яскравості мають іншу природу.
Але у своїй роботі астрономи дійшли висновку, що Бетельгейзе завелика, щоб стискатися-розширюватися так швидко, а тому первинним є період у 2 200 днів. У такому випадку, очікують науковці, радіус Бетельгейзе складає 1 300 радіусів Сонця — ширше, ніж орбіта Юпітера. Їхні висновки підтверджує моделювання, а також спостереження за Бетельгейзе, які оцінюють радіус зорі у близько 1 074 — 1 409 радіусів Сонця. Таким чином, вчені вважають, що світило вже завершує спалювання вуглецю у своєму ядрі, що веде до колапсу і вибуху надновою, яка на небі буде яскравішою за Місяць у повні.
Чому з такими висновками не погоджуються?
Свої сумніви щодо результатів нового дослідження у коментарі, опублікованому у журналі Американського астрономічного товариства, висловили астрономи з Угорщини і США. Вони вважають, що висновки авторів не збігаються з оцінками розмірів Бетельгейзе, заснованими на спостереженнях у різних діапазонах випромінювання. Про радіус Бетельгейзе у понад тисячу радіусів Сонця свідчать дослідження в інфрачервоному діапазоні, які можуть враховувати також випромінювання і навколозоряного пилу. Тому найбільш імовірно, що Бетельгейзе має менші розміри, від 600 до 1 000 Сонць, а тому й оцінки часу її смерті перебільшені.