Команда науковців відкрила рідкісну молоду зірку, поблизу якої нема жодної зоряної колиски — області, де народжуються зорі й лишаються там, поки остаточно не сформуються. Крім незвичайного положення, зоря відрізнилася і формою диска з газу й пилу навколо себе. Він складається з двох половинок, мов бутерброд, а також має два невеликі шлейфи газу, схожі на ікла. І оскільки один з відкривачів з Уругваю, де традиційною стравою є бутерброд чивіто, а інший виріс у Трансильванії, звідки походить Влад III Дракула, знахідку назвали «Чивіто Дракули», повідомляють науковці у статті на arXiv.
«Чивіто Дракули», яке знайшли науковці. Berghea et al. / arXiv, 2024
👋 Слідкуйте за наукою разом з нами — підписуйтеся на наш телеграм та інстаграм, буде цікаво!
Що цікавого у цій зорі?
Основний інтерес у спостереженнях за молодими зорями в астрономів викликає можливість побачити, з чого народжуються планети. Адже найперші етапи їхнього формування, що визначають подальшу еволюцію, починаються ще у диску з газу й пилу навколо світила — протопланетному диску. Утім, дотепер лишається багато відкритих питань щодо того, як саме відбувається формування планет.
Зокрема чому у десятках, на перший погляд, однакових протопланетних дисках народжуються зовсім різні планетні системи. Тому астрономи прагнуть знайти якомога більше зірок, навколо яких ці диски ще не встигли розсіятися. І одну із найнезвичайніших зірок із протопланетним диском виявила міжнародна команда науковців за допомогою системи телескопів Pan-STARRS.
Що зробило диск зорі «бутербродом Дракули»?
За зображеннями з Pan-STARRS астрономи оцінили, що газопиловий диск простягається на відстань, що у 1 650 разів більша за відстань від Землі до Сонця, а його маса складає до 0,2 маси Сонця. Причому 20 відсотків його пилу та газу вже сформувало великі зерна — основу для майбутніх планет. Оскільки диск видно ребром, це дозволяє побачити, як світло зорі всередині нього ніби розрізає його, утворюючи дві половини «бутерброда».
«Ікла» ж, які принесли у назву об'єкта згадку Дракули, імовірно, є шлейфами газу з диска, які свідчать, що невдовзі він розсіється. Ці шлейфи виникають як наслідок розпаду чіткої структури диска, що веде до його остаточного зникнення, після якого його частинки стануть планетами, супутниками і астероїдами навколо зірки.
Аналізуючи випромінювання світила, що пробивається крізь «бутерброд», науковці зробили висновок, що зоря всередині вже наближається до етапу, коли у її надрах запалають перші ядерні реакції, як у повноцінних зірок. Зараз вона має масу до 2,5 маси Сонця і розігріта до температури у майже вісім тисяч градусів Цельсія. Враховуючи, що поблизу немає ані зоряних колисок, ані зоряних скупчень, астрономи сподіваються, що хоча б спостереження за диском навколо неї принесуть підказки, як світило сформувалося.
- Незвичайну назву — «космічний зяблик» — отримав від астрономів ще один об'єкт. Це був далекий спалах світла між двома галактиками, який назвали «зябликом» через збіг приголосних у його кодовій назві