Генетики прочитали ДНК чоловіка, якого у XII столітті кинули в колодязь замку
Генетики розшифрували ДНК чоловіка, рештки якого знайшли у колодязі замку Сверресборґ у Центральній Норвегії. Науковці припускають, що саме цього чоловіка згадують у «Сазі про Сверріґа» — одній зі скандинавських королівських саг, яка розповідає про історію Норвегії у другій половині XII століття. У цій сазі є епізод, де під час облоги замку чоловіка скинули в колодязь і закидати камінням, щоб позбавити води місцевих мешканців. Це перший випадок, коли описану в таких давніх текстах людину вдалося ідентифікувати. Результати дослідження опублікували в журналі iScience.
Що дізналися про чоловіка з колодязя?
Рештки чоловіка в колодязі знайшли ще 1938 року, утім тоді в дослідників не було інструментів для їх вивчення. Зараз же науковці провели радіовуглеводний аналіз і встановили, що рештки датовані 1153-1277 роками. Вони також проаналізували ДНК зі знайдених зубів і встановили, що рештки належали чоловікові віком 30-40 років з блакитними очима та світлим волоссям. Його ДНК також порівнювали з геномами сучасних норвежців.

«Вони помістили тіло мертвого чоловіка в колодязь і закидали його камінням». Åge Hojem NTNU Vitenskapsmuseet
Що цікаво, дослідники виявили, що чоловік походив з півдня Норвегії, а не з регіонів поблизу замку, що може свідчити про його належність до загарбників, причетних до описаної в сазі облоги замку в 1197 році. Такі результати свідчать, що поєднання сучасних технологій зі стародавніми літописами може розповісти більше про важливі історичні події не лише в Норвегії, але й у всьому світі.
Що ще археологи дізнавалися про постаті з минулого
🦷 Також за аналізом ДНК із зуба археологам вдалося встановити особу зниклого капітана арктичної експедиції, з’їденого його ж командою у XIX столітті.
👬 Аналіз решток з ритуального поховання в місті Чичен-Іца вказав на те, що майя принесли в жертву щонайменше 64 хлопчиків, імовірно, наслідуючи міт про братів-близнюків.
📖 А про те, як парні поховання розповідають археологам про кохання у давнину, — читайте у нашому матеріалі «Поки смерть не розлучить».