Поки смерть не розлучить. Що розповіли парні поховання про кохання у давнину?

Про сучасне кохання надовго залишаться свідчення — щонайменше, мільйони постів у соціальних мережах, валентинки та чимала кількість ведмедів із синтетичного плюшу. А що ж залишилося від кохання, яке вирувало багато тисячоліть тому? Ще до того, як люди навчилися писемності, щоб розповісти про свої почуття, і зберегти свої зізнання до нашого часу.

Археологи та антропологи відповіли б, що кістки. З численних парних поховань, датованих тисячами років, вони дізнаються про близькість між давно померлими людьми, які закінчили життя поруч із коханими. Що ж саме вказує на любовний зв'язок між ними, розповів антрополог, науковий блогер, автор науково-популярної книги «Homo eroticus. Любовна прихильність у дзеркалі еволюції» Сергій Клемін.

Кохання забутих предків

Немає жодних сумнівів, що романтичні почуття люди відчували один до одного не тільки в минулому та позаминулому століттях, а й тисячі років тому. Та як дізнатися про це, якщо не збереглися письмові джерела? На жаль, кохання не залишає свідчень у вигляді кам’яних знарядь та стріл, проте археологія все ще може допомогти прояснити це питання.

Численні парні поховання, в яких двоє обіймають один одного, зустрічаються протягом неолітичної (від 12 до 3 тисяч років до нашої ери) та бронзової (від 3 300 до 1 200 років до нашої ери) доби на території Греції, Індії, Італії, України, Румунії, Туреччини та Китаю. Усе це свідчить, що любовні узи в житті стародавніх людей грали значну роль. Про докази того, що стародавні люди також відчували ніжні почуття та прагнули кохати, поговоримо детальніше далі.

Ще в 1995 році біля села Петриків Тернопільської області дослідники виявили парне поховання часів Висоцької культури (доба пізньої бронзової доби). Дивне в цій знахідці те, що чоловіка любовно обвиває двома руками жінка, яка, швидше за все, була дуже прив’язана до свого партнера. На чоловікові та жінці були бронзові прикраси, а там, де розташовані їхні повернені один до одного голови, знаходилися глиняні миски, три черпаки та горщик.

Положення тіла жінки вказує на те, що вона була похована живцем разом зі своїм партнером. Вчені вважають, що швидше за все, жінка добровільно пішла на цей крок, оскільки не хотіла пов’язувати своє життя з іншим чоловіком і звикати до нового способу життя. Ймовірно, чоловік пішов із життя раніше жінки; вона ж могла прийняти отруту, щоб легко возз’єднатися зі своєю коханою людиною. Не варто забувати, що люди минулого міцно вірили у потойбічне життя, а це означає, що вони мали надії на продовження любовного зв’язку «по той бік». Так чи інакше, тернопільське поховання вказує на те, що в житті ці люди були дуже прив’язані одне до одного.

Заслуговує на увагу ще одне важливе відкриття українських дослідників, яке пов’язане із похованням доби ранньої бронзи. Сімейне поховання виявили 2019 року неподалік села Новофедорівка Полтавської області. У ямі лежав чоловік з піднятими колінами, а також жінка, яка до нього щільно притискалася, при цьому її пальці лежали на його руці, а голова спиралася на його плече. Поряд також лежало тіло дитини.

Найімовірніше, пара дорослих була чоловіком та дружиною. Вчені вважають, що внаслідок втрати коханої людини жінка побажала бути похованою разом із ним, і теж могла прийняти отруту. Перед смертю вона встигла лягти так, щоб засвідчити своє кохання до чоловіка. Цікаво, що поруч із чоловіком була виявлена кам’яна сокира, у жінки – скроневе бронзове кільце, а в немовляти — намисто з амулетів. Всі ці предмети, судячи з уявлень людей минулого, супроводжують сім’ю зі світу цього у світ інший.

Середземноморські коханці

У виявленні парних поховань, де двоє перебувають в обіймах один одного або тримаються руками, немає чогось несподіваного. Подібні знахідки іноді виявляють в Греції, Туреччині, Румунії, Сибіру, Індії, Китаї тощо. Але окрему увагу заслуговує гробниця, яка була виявлена на території села Вальдаро в італійському регіоні Ломбардія 2007 року. Вона мимоволі воскрешає шекспірівський сюжет із «Ромео та Джульєтти».

Подвійне поховання, якому понад 6 000 років, здивувало вчених положенням тіл: двоє – чоловік і жінка, яким не більше 20 років, тісно притиснулися обличчями, їхні руки та ноги переплелися, їхні тіла повернуті одне до одного. Таке положення говорить про те, що двоє, ймовірно, мали сильні любовні почуття один до одного. Журналісти охрестили переплетену пару коханцями з Вальдаро (Amanti di Valdaro). Італійська археологиня Елена Марія Менотті (Elena Maria Menotti), яка керувала розкопками, зазначає, що подвійні поховання в тій місцевості є великою рідкістю, але при цьому двоє мають унікальні пози й вони обіймаються, що виділяє цю знахідку серед інших. Почуття юнака та дівчини нагадують про себе через багато тисяч років.

Хоча неможливо сказати, ким були закохані, яка їхня історія, проте положення тіл та обійми цієї пари стали предметом для багатьох спекулятивних міркувань у пресі. Відкриття викликає асоціації, пов’язані з історією Ромео і Джульєтти, але на жаль, ми не знаємо справжніх обставин життя юнака та дівчини. Та після аналізу кісток вчені принаймні дійшли висновку, що смерть пари не була насильницькою. Очевидно, їх поклали до гробниці після смерті.

Подібною до італійської є грецька знахідка двох закоханих, якій близько 6 000 років. Пару в обіймах один одного назвали коханцями з Алепотріпи, оскільки їхні скелети археологи виявили в однойменній печері. Стародавні коханці перебували в обіймах один одного, при цьому їхні ноги переплелися, а руки чоловіка, що лежав позаду жінки, дбайливо обвивали її. Завдяки аналізу ДНК було встановлено, що хлопцю та дівчині було приблизно по 20 років. На жаль, причина загибелі цієї пари теж залишається невідомою. Але вчені вважають, що цю позу закохані прийняли самостійно коли були живими, оскільки вона виглядає досить природною.

Східна відданість

Ще одне цікаве свідчення прояву любовних почуттів дає знахідка з Китаю – останки двох людей у труні, які обіймають один одного. При цьому один із партнерів, ймовірно, міг накласти на себе руки, щоб бути поряд з коханою людиною не тільки в житті, а й після його закінчення.

Кістки двох закоханих виявили у китайській провінції Шаньсі разом із 600 іншими гробницями в районі стародавнього китайського цвинтаря. Вік знахідки приблизно 1 500 років, що говорить про те, що пара належала до епохи імперії Північної Вей, яка найбільш відома об’єднанням Північного Китаю. Цікава особливість даної знахідки в розташуванні останків – обидва тіла обіймають один одного, при цьому руки чоловіка лежать на жіночій талії, а голова жінки спирається на чоловіче плече. Можливо, ці скелетні останки є вираженням любовних почуттів китайської пари і одночасно є свідченням продовження цього зв’язку навіть після закінчення життя.

Попри те, що журналісти прозвали чоловіка та жінку китайськими Ромео та Джульєттою, пошкодження на тілі чоловіка викликають великі питання в археологів. Вчені припускають, що чоловік міг бути умертвлений напередодні поховання, наклав на себе руки або був уже давно мертвим, а жінка приєдналася до нього значно пізніше. Не виключено, що двоє могли померти одночасно і бути похованими за один день. Так чи інакше, навколо цієї історії багато загадок та питань.

Ще один приклад, який заслуговує на увагу, могила стародавньої пари в Хараппі — давньоіндійському місті, а зараз селі в провінції Пенджаб — віком 4 500 років. Зробили це відкриття індійські та південнокорейські археологи у 2016 році. Закохана пара була похована у піщаній ямі на глибині пів метра. Дослідники дійшли висновку про, що чоловік та жінка не мали серйозних проблем зі здоров’ям чи пошкоджень, що говорить про ненасильницьку смерть. Але, судячи з усього, обидва померли майже одночасно і поховані в одній могилі.

Чоловікові було 35 років, а жінці 25 на момент смерті. При цьому обидва були досить високими та великими. Все інше, що було знайдено в могилі, було цілком характерним для тієї епохи – глиняні горщики та деякі прикраси з бусин, які вказували на віру стародавніх городян у потойбічне буття.

Хараппська могила двох закоханих є не першою в тих місцях; більш ніж півстоліття до цього археологи вже виявляли піщану яму в «місті смерті» Лоталі на заході Індії. Там знайшли останки чоловіка та жінки, які були складені один на одного. Однак на черепі жінки виявили сліди травм, що викликає різні припущення вчених.

Любовні малюнки

Якщо говорити про давніші свідчення любовної поведінки людей, варто звернути увагу на алжирські наскельні малюнки в Тассілі-н’Аджер у пустелі Сахара. Малюнки на стінах алжирських печер віком понад 9 000 років відрізняються часовим періодом та стилістикою. Вони зображують людей, сцени полювання та різних тварин. Однак одне із зображень часів неоліту сильно виділяється серед інших – це зображення чоловіків і жінок, що займаються коханням.

Чи хотів художник зобразити любовне життя свого племені, або це свідчення плідності чи це якийсь особливий ритуал? Можливо, митець хотів у такий спосіб показати свої любовні почуття до однієї з жінок? Ми не можемо точно сказати. Усе це залишається загадкою, проте очевидно одне – любовна культура займала важливе місце в головах стародавніх людей. Свої почуття вони намагалися виявляти через мистецтво, зокрема шляхом наскельного живопису.

Усі перелічені поховання свідчать, що в різні епохи й у різних культурах люди намагалися проявляти свої любовні почуття. Звичайно, ми до кінця не знаємо всіх обставин парних поховань, але очевидно одне – любовні узи в житті стародавніх людей грали не останню роль.

---