Аналіз ДНК з місця злочину виявився схильним робити помилку з частотою 1 на 10000 у групах з низькою генетичною різноманітністю. Це тому, що під час аналізу такої ДНК криміналісти отримують суміші геномів різних людей, з якими порівнюють ДНК підозрюваного. І коли всі ДНК належать представникам групи з низькою генетичною різноманітністю, наприклад мешканцям островів чи представникам етнічних меншин, можуть виникати хибнопозитивні результати. Такі висновки зробили дослідники у статті журналу iScience.
Аналіз ДНК з місця злочину помилково визначив 1 з 10000 злочинців. GIPHY
Як встановили похибку аналізу ДНК?
Науковці симулювали аналіз ДНК з місця злочину, використовуючи дані про поширеність варіантів генів у 83 неспоріднених групах людей. Вони створювали суміші з ДНК від двох до шести людей, а тоді оцінювали точність, з якою їм вдасться пов’язати ДНК конкретної людини з цією сумішшю.
Як виявилося, у 43 відсотках досліджених сумішей з ДНК трьох людей частота хибнопозитивного результату була 1 на 10000 або навіть більше. З додаванням ДНК ще однієї людини імовірність помилки зростала. Такі результати свідчать, що під час аналізу сумішей ДНК з місця злочину потрібно враховувати те, чи належать підозрювані до груп з низькою генетичною різноманітністю. Це також підкреслює необхідність поліпшувати точність методів аналізу ДНК.
- Допомогти у розслідуванні злочинів можуть коти — їхня шерсть здатна зберігати на собі людську ДНК, що може вказати на злочинця. Про те, чому не варто гладити кота на місці злочину, ми розповідали у нашому відео.