Австралійські дослідники показали, що коти зберігають на своєму тілі людську ДНК. Переважно це ДНК їхніх власників, однак у деяких випадках вони містили генетичні сліди й третіх осіб. Це може допомогти поліції у розкритті злочинів, йдеться у статті журналу Forensic Science International: Genetics Supplement Series.
Paul Hanaoka / Unsplash
Навіщо нам коти для розслідування злочинів?
Вивчення ДНК з місця злочину є важливим аспектом розслідування й пошуку порушників. Але технології ще є куди розвиватися. Зокрема, вчені з Університету Фліндерса та криміналіст поліції штату Вікторія в Австралії подумали, що дотепер недостатню увагу приділяють потенціалу домашніх тварин, які часто присутні на місці злочину. Розпитати їх немає можливості, але вони можуть зберігати на собі людську ДНК — жертв чи злочинців. У такому разі можна за допомогою чотирилапих встановити присутність окремої особи в ключових для слідства локаціях.
Щоб з'ясувати, чи вірне це припущення, вчені провели дослідження з 20 котами та їхніми власниками, які різною мірою контактували з улюбленцями. Дослідники відібрали на аналіз зразки ДНК безпосередньо від власників, а також від їхніх тварин, взявши мазки з правого боку котів.
Яку інформацію можна добути від котів?
У 70 відсотках зразків з котів було достатньо ДНК, щоб з високою ймовірністю пов'язати її з людиною. Зазвичай це були сліди одного або двох власників, які востаннє торкалися тварини. Але на тілі восьми котів знайшлася ДНК інших, невстановлених людей, а у двох із цих випадків чужа ДНК була єдиною, яку знайшли. За словами власників, ці тварини проводять багато часу в ліжку дитини, яку не залучали до дослідження, що може пояснити результати. Утім, чотири інші коти з невідомою ДНК не мали відвідувачів щонайменше протягом двох днів до відбору зразка. А один із них був узагалі безшерстим сфінксом, що жив разом із іншим котом, на якому не знайшлося невідомої ДНК, хоча вони однаково часто контактують з власниками.
Отже, автори підтвердили, що людська ДНК таки зберігається на тілі домашніх котів. І що найчастіше вона належить власникам, однак результати свідчать, що є й інші джерела. Вчені припускають, що чужа ДНК могла зберегтися ще від часу останнього контакту з невідомою людиною. У такому разі слід дослідити, як довго вона може залишатися на тварині. Але можливо, що коти її підібрали з інших предметів у домі, які забруднені ДНК відвідувачів. Тож варто з'ясувати, як і в якій кількості відбувається передача генетичних слідів тваринам, щоб вони могли допомагати поліції.